---

Закон попиту. Зміни у попиті та його величині

Отже, почнемо з пояснення, що ж таке попит. Говорячи простою мовою, попит є душею економіки. Він відображає не лише об'єктивні потреби, а й суб'єктивні устремління, не лише раціональні рішення, а також емоціональні вчинки. Попит представляє на ринку потребу до товарів. Він завжди обмежений грошима.

Попит - це платоспроможна потреба або сума грошей, яку покупці можуть і мають намір заплатити за необхідні для них товари та послуги. 1.

Іншими словами, попитом є не всяка потреба у даному товарі, а лише та, що забезпечена наявністю платіжних коштів (тобто грошей) у покупця. Ось тому у економічній теорії завжди розрізнюють два, здавалося б, близьких поняття "потреби" та "попиту". Як правило, попит меньший за потребу, оскільки будь-яка ціна обмежує коло покупців. Та не слід забувати, що іноді, у екстримальних ситуаціях, попит може перевищувати потреби, тому що він відображатимевплив інших факторів (це і інфляція, і паніка, і думки про престиж та інше).

Отже, попит - це об'єм можливої купівлі товару у звлежності від всановленої на нього ціни. Важливим є те, що попит, це потенційна купівля, але не обов'язкова. Це означає, що станеться вона чи ні, залежатиме ще від великої кількості інших факторів.

Важливо зрозуміти, що на обсяг попиту впливають не цінові детермінанти, а:

-         смаки чи переваги споживача;

-         грошові можливості споживача;

-         ціни на сполучні товари (взаємозамінні товари);

-    очікуване в майбутньому підвищення цін і доходів.

Так К. Еклунд називає аткі основні фактори, що впливають на попит:

·        величина доходу покупців;

·        кількість товару, яку вони вважають за необхідне мати;

·        наявність у них відповідних товарів, що доповнюють або супроводжують цей (наприклад, купуючи сорочку, потрібно мати штани інше, а купуючи меблі, потрібно мати квартиру і т.п.);

·        ціни на ці товари (дешевші чи дорожчі вони за ті, що зараз купуються, тобто тут іде порівняння з товарами з

попереднього пункту);

·        смак, мода і тому подібне;

·        ціни подібного товару.

       Таким чином, з визначення попиту з'ясовуємо, що кожній ціні товару відповідає певна величина попиту. З цього висновку і було дано визначення саме Закону Попиту (а, якщо конкретніше, то західні економісти сформулювали закон попиту, розглядаючи еластичність попиту залежно від рівня цін):

Між рівнем ціни (Р) і величиною попиту на неї (Q) існує зворотна залежність.   

Q = f(1/P)

( зрозуміло при інших рівних умовах)

Тобто, це означає, що чим нижчі ціни, тим більша величина попиту, та навпаки, чим вища ціна, тим меньшою є велич попиту на товар.

Отже, закон попиту - це закон, згідно з яким за незмінюваності всіх інших параметрів зниження ціни зумовлює відповідне зростання величинипопиту і навпаки.

Для закону попиту існує загальноприйняте у економічній теорії графічне зображення

В основі Закону попиту є кілька важливих основ, що певною мірою його характеризують:

а) рівень цін;

б) закон убування граничної корисності, бо кожна остання одиниця продукції приносить споживачу усе менше задоволення, і тому покупець купує додаткову одиницю цієї продукції тільки за умови зниженої ціни;

         в) присутній ефект доходу та заміщення.