Быстрый переход к готовым работам
|
Інтерфейс на базі природної мови
Інтерфейси
на базі природної мови, які раніше вважались рідкісними і екзотичними, стають все більш допустимими, і
можна вважати, що цей тип інтерфейсу буде
все більше поширеним для користувачів
інформаційних систем, зокрема систем підтримки прийняття рішень. Головна перевага таких інтерфейсів
полягає в тому, що в них високий
рівень пріоритету серед звичайних користувачів, які не мають значної кваліфікації в галузі інформатики або працюють за межами своєї сфери знань. Більшість
досліджень в галузі природномовних інтерфейсів була проведена в останні два десятиріччя, зокрема значна
увага приділялася лінгвістичним
проблемам, що належать до людино-машинної
взаємодії. Тут можна вирізнити такі кроки: у
перший період ставилось за мету створення систем, здатних розуміти окремі інструкції природною мовою. Була створена
система, яка містила дані про предмет,
відносно якого користувач хотів поставити
запитання, але не визначались значення цих запитань; на
наступній стадії став можливий простий діалог між користувачем і системою, і при цьому постала можливість
виключити ситуацію нерозуміння; надалі
діалог між людиною і машиною ставав усе природні-шим: машина сприймала фрагментарні і обірвані тексти,
граматично некоректні речення та еліптичні конструкції, тобто скорочені вирази, в яких пропущені слова, що легко
домислюються. Наприклад, користувач
формує запитання в такій послідовності: «Який постачальник може поставити виноград і яблука?», «Хто з них живе в Приморському районі?», «Хто з них у
змозі доставити апельсини?», «Як багато з них мешкає на
головній вулиці?». Найбільшою проблемою в
такій ситуації є ідентифікація набору, У
даному разі постачальників, щодо яких і формулюються запитання. На заключній
стадії досліджень виявилось, що у складних ситуаціях діалогу лінгвістичних знань кожного користувача недостатньо. Необхідні також фактичні (практичні)
знання й уміння спілкуватися з машиною; інтерфейс повинен реально допомагати
користувачеві у розв'язуванні його проблем. Мова —
найважливіший елемент людино-машинної взаємодії; діалоги природною мовою можна використати як гнучкий механізм спілкування з комп'ютерною системою. На
відміну від інших стилів інтерфейсу,
природна мова не лише керує користувачем, а й може передбачати й надавати інформацію, яка потрібна користувачеві
навіть у тому разі, коли в запиті не відбиті наміри користувачів. У деяких випадках системи на базі природної
мови мають виправляти хибні уявлення і
готувати відповіді на запитання,
які не були поставлені системі. Слід,
проте, зауважити, що реалізація та проектування інтерфейсів природною мовою
потребує значно більше часу і зусиль, ніж для інших типів інтерфейсів. Окрім того, такий інтерфейс потребує великих або навіть занадто великих ресурсів
комп'ютера, особливо в разі
застосування сучасних мікрокомп'ютерних систем. Відмінності в концепціях, моделях, можливостях у
користувача і системи також заважають нормальному використанню інформаційних систем з природномовним інтерфейсом. Проблеми
розробки природномовних інтерфейсів можна розбити на три групи. Правильний
вибір сфер застосування. Для
нового застосування природномовного
інтерфейсу новий об'єкт має бути визначений і релевантні знання мають бути завантажені в систему. Часто буває кілька користувацьких груп з різними
концепціями, а іноді навіть з
відмінними мовними можливостями. Тому, наприклад, запитання типу «Яких постачальників ми маємо?» ставить
перед системою проблему визначення поняття «ми». Система повинна розпізнавати різні ситуації. Лінгвістичні
проблеми. Головною проблемою тут є
розробка граматики і
перетворення її на нижчий системний рівень. Одна з проблем зумовлюється наявністю синтаксично правильних речень, які передбачають відповіді типу: «так» чи
«ні» (наприклад, запитання «Чи замовляв
Джонсон банани?»). Проблеми
баз даних. Багато коректно
сформульованих запитань можуть бути
зі значними труднощами перетворені системою управління базою даних (наприклад, коли об'єкти для
порівняння записані в БД у різних
одиницях). Використання природномовного інтерфейсу лише поглиблює проблему, оскільки змушує користувачів
ставити ще заплутаніші запитання. Проте
природномовні інтерфейси досягли в своєму розвитку певного прогресу;
інтегровані текстові процесори і СУБД стали доступні на різних ринках з включенням відповідної мови.
Користувацький інтерфейс природною
мовою вже успішно використовується
у деяких сферах застосування СППР. Графічні засоби для
удосконалення діалогу користувач— система. Графічні
інтерфейси досить поширені в інтерактивних інформаційних системах. Проте постійно виконуються роботи в напрямку удосконалення цих інтерфейсів, зокрема з
урахуванням людського фактора. До
пропонованих удосконалень належать: * вмонтоване моделювання
процесів для контролю стану системи; * графічні пояснювальні
засоби на основі аналогії; * графічні засоби
переміщення (навігації) по системі. Ці три
концепції підримують удосконалені інструменти користувацького інтерфейсу завдяки навчанню і використанню
діало-. гового режиму. Вмонтоване моделювання процесів з метою контролю за станом
системи і для управління — це метод, спрямований на те, щоб дати користувачеві змогу бачити вигляд «згори» усіх
функцій, задач і підзадач, які він
зможе виконати за допомогою системи. У
СППР дуже часто просто неможливо «побачити» загальну структуру процесу розв'язування задачі, яку підтримує
система. Вмонтовані моделі саме
і є діалоговими вказівками (компасами), завдяки яким користувачеві вже неможливо «загубитися». Моделі процесів, які можна
використати в ролі графічних пристроїв
інтерфейсу користувача, мають бути побудовані як діалогові вказуючі схеми,
здатні давати вказівки напрямку пересування по системі і повідомляти про цілі
деяких процесів за вимогою
користувача. При правильній розробці вмонтовані моделі процесів спроможні стежити за ходом розв'язування
задачі і надавати користувачеві інформацію щодо місця, де він перебуває, де він перебував і що ще йому потрібно зробити.
Вмонтовані моделі можна також
використовувати для прискорення навчання, оскільки кожний крок процесу можна організувати як «урок». Графічні
пояснювальні засоби на основі аналогії створюють на базі
наборів «сценаріїв», які можна викликати і відображати для користувача. Наприклад, якщо користувач запитує
систему про. те, чому один певний
план був визнаний як імовірніший чи цінніший за інший, то система спочатку може відгукнутися поясненням цього плану, подаючи драйвери планування, які
зумовили гене рування в системі
відповідних значень імовірності чи цінності. Коли це пояснення не задовольнить
користувача, то система може перейти до
показу споріднених прикладів, що потребує від СГШР «уміння» розрізняти аналогічні плани з бібліотеки планів. При
цьому і сама основа такої
аналогії може бути відображена для користувача. Графічні засоби переміщення по системі завдяки прогресу в галузі створення конфігурації
апаратних і програмних засобів є вже економічно ефективними. У них використовуються
набори елементів на основі піктограм (спрощених зображень у вигляді рисунків предметів, понять, що заміняють слова),
які дають змогу виконувати функції
користувацького інтерфейсу. Нові системи дають змогу розробляти різного типу меню і безперервно відображуючи списки елементів без значних зусиль у
програмуванні, розробляти програми
вводу і виводу під керуванням піктограм. Заказать написание авторской работы |
|