---

Органи уповноважені стягувати борг

Уповноваженими органами, на які покладено обов'язок здійснювати заходи з погашення  податкового боргу, є органи державної податкової служби, а також державні виконавці.

 Органи державної податкової служби займаються стягненням податкового боргу не тільки з  податків і зборів (обов'язкових платежів), які вони адмініструють, але й тих, що адмініструють інші контролюючі органи. Підставою для такого стягнення є подання контролюючого органу про здійснення   заходів з погашення податкового боргу, а також розрахунок його суми. Підставою для припинення  такого стягнення є інформація контролюючого органу про скасування або зміну суми податкового боргу.

Отже, платники податків, які мають податковий борг, переходять до розряду боржників.  Боржники мають можливість погасити податковий борг у добровільному порядку як за рахунок самостійної  сплати коштів, так і за рахунок добровільного виділення своїх активів для реалізації.
 Для погашення податкового боргу органи державної податкової служби здійснюють заходи упереджувального характеру:

-  реєструють податкову заставу на активи боржника;

- направляють боржнику податкові вимоги, в яких вимагають самостійного погашення ним відповідної суми податкового боргу та інформують його про заходи, що застосовуватимуться до нього в разі
непогашення податкового боргу;

- проводять співбесіди з боржником (по телефону, особисто) стосовно пошуку шляхів погашення податкового боргу;

- приймають рішення щодо надання розстрочення чи відстрочення податкових зобов'язань;

- приймають рішення щодо застосування податкового компромісу.
            Якщо упереджувальних заходів виявляється недостатньо для погашення податкового боргу,  органи державної податкової служби застосовують такі заходи:

- стягують кошти з рахунків боржника, відкритих у фінансових установах;

- вилучають готівку з каси боржника та інших місць її зберігання;

- здійснюють адміністративний арешт активів, який полягає у забороні вчиняти боржником будь-які дії щодо своїх активів;

- реалізують активи, що перебувають у податковій заставі;

- ініціюють позов до господарського суду про визнання боржника банкрутом;

- у випадках, визначених законодавством, списують безнадійний податковий борг.

Податкова адміністрація повинна трансформуватися у провідний орган демократичного державного управління, що відповідає кращим світовим стандартам податкового менеджменту та нормам сучасного податкового сервісу, фахового адміністрування податків, створенню атмосфери взаємної довіри та всілякої допомоги платникам для підвищення в них мотивації до повної та добровільної сплати податків.

Виходячи з нагальної необхідності вирішення цих важливих завдань, поступово запроваджуються нові ефективні форми та методи роботи апарату податкового відомства, вдосконалюється його організаційна структура. 
Одним із важливих шляхів такого реформування є запровадження нових методів роботи з великими платниками податків [20,c.181].

В цілому концепція роботи з цією категорією платників базується на новій філософії партнерських відносин між податківцями і платниками, яка здатна значним чином змінити відношення суспільства до сплати податків, покращити стан дотримання податкової дисципліни.

Виникла необхідність у створенні спеціалізованих підрозділів в структурі податкової служби, які дозволяли б забезпечити ефективне супроводження цих платників, попередження неплатоспроможності та ухилень від сплати податків, впровадження системи стимулювання підприємств для забезпечення прозорості їх діяльності.

Право утворювати спеціалізовані державні податкові інспекції ДПА України передбачено пунктом 5.17 Положення про державну податкову адміністрацію України, затвердженого Указом Президента України від 13. 07.2000 за № 886. На виконання наказу Державної податкової адміністрації України від 28.04.2000 за № 226 «Про утворення інспекцій по роботі з великими платниками податків» вже розпочали діяльність декілька державних податкових інспекцій з функціями безпосереднього обслуговування та контролю за великими платниками податків у містах Дніпропетровську, Донецьку, Одесі, Запоріжжі, Луганську та Харкові.
Рішення щодо створення окремих структурних підрозділів по роботі з великими платниками податків ґрунтується на детальному аналізі джерел надходження коштів до бюджету, який показав, що понад 60 відсотків від загальної суми надходжень сплачують лише близько 10 відсотків від загальної кількості зареєстрованих платників податків — юридичних осіб. Водночас втрати бюджету у вигляді недоїмки з податків і зборів (обов'язкових платежів) по цих платниках податків також становлять від 60 до 70 відсотків. 

Стало очевидним, що такі платники потребують додаткової уваги органів податкової служби, причому не з точки зору посилення на них тиску, а за рахунок зміни форм і методів роботи, створення такої системи взаємовідносин, за якої забезпечується індивідуальний підхід до кожного з великих платників податків. 

Основними принципами діяльності новостворених інспекцій по роботі з великими платниками податків є:

— обслуговування в інспекціях вузького кола платників, які сплачують значні суми податків;

— індивідуальний підхід до кожного з платників та підвищення рівня їх обслуговування; 

— налагодження партнерських взаємовідносин між платниками податків та податковою службою;

— попередження фактів неплатоспроможності та ухилень від сплати податків і забезпечення добровільної їх сплати.

Основною метою створення інспекцій ВПП є забезпечення своєчасного надходження задекларованих податкових зобов'язань, скорочення податкового боргу та розширення бази оподаткування за рахунок залучення до бюджету коштів з тіньового сектора економіки, досягнення партнерських взаємовідносин з великими платниками податків [20,c.187].

Організаційна структура інспекцій ВПП суттєво відрізняється від структури державних податкових інспекцій районного рівня, в першу чергу тим, що вона має галузеву направленість. Для детального вивчення особливостей діяльності великих платників та впровадження нових форм роботи з ними в інспекціях ВПП введено функцію «податкове супроводження великих платників податків» та відповідну посаду керівника по роботі з цією категорією платників, так званого координатора.

За кожним із координаторів закріплюється група великих платників податків, сформована за ознакою приналежності до однієї або споріднених галузей народного господарства. До функцій координатора входять:

— координація роботи з платниками між структурними підрозділами інспекції;

— отримання інформації про платників з інших установ (органи статистики, митниця, правоохоронні органи, банківські установи тощо), ведення інформаційної бази щодо кожного платника та її ґрунтовний аналіз;

— перевірка, поглиблений аналіз та зіставлення податкової і фінансової звітності з широким використанням комп'ютерних систем («кабінетний аудит»);

— вивчення специфіки фінансово-господарської діяльності, визначення реальної бази оподаткування та оцінка платоспроможності кожного платника;

— проведення розподілу платників на групи ризиків і їх відбір для проведення аудиту, складання індивідуальних планів роботи з кожним платником. 

Координатор має постійно працювати з конкретними підприємствами, згрупованими в цільові групи за галузевим принципом. Він повинен добре орієнтуватись в діяльності підприємства, знати його структурні особливості, внутрішні та зовнішні ресурси, господарські взаємовідносини з партнерами. Осмислення цієї інформації допоможе координатору правильно оцінити об'єкти та напрями проведення аудиту, вибрати методи та скласти план роботи з підприємством. Знання реальної ситуації у платника отримується не тільки завдяки роботі з аналітичними документами, але і з інших зовнішніх джерел.

Податковий аудит великого платника податків повинен охоплювати звірення податкового та бухгалтерського обліку руху коштів, перевірку розрахунків витрат на випуск продукції та позареалізаційних витрат, обсягів надходжень, активу та пасиву балансу [20,c.191].

Під час перевірки податкової документації важливо адекватно оцінювати такі помилки, що викликані неоднозначним трактуванням законів, законодавчою неврегульованістю окремих моментів в оподаткуванні діяльності підприємства, наявністю «білих плям» у законодавстві. Новий рівень партнерських взаємовідносин з платниками податків потребує уважного ставлення до проблем, що виникають у них із сплатою податків або ліквідацією недоїмок. Ці проблеми треба вирішувати, як правило, шляхом домовленостей, нормальних переговорів. Якщо платник, скажімо, просить на якийсь час відстрочки податкових платежів або дає гарантії ліквідації недоїмки, мотивуючи це поверненням найближчим часом боргу або отриманням кредиту, безумовно, треба йти йому назустріч. В разі ж виявлення явного шахрайства, навмисного порушення податкового законодавства з метою ухилення від сплати податків, реакція податкових служб має бути адекватною характеру та масштабам порушень, а справою у такому разі повинні займатись підрозділи примусового стягнення та податкової міліції.

Діяльність податкових інспекцій має бути спрямована на те, щоб процес сплати податків був необтяжливим для платника. Впливових факторів тут багато. Це, насамперед, створення нормальних умов для прийому платників, максимальне спрощення здачі податкової звітності, автоматизація цього процесу, перехід до звіту в електронному вигляді, останню роль відіграє й впровадження партнерських відносин між інспектором та платником, чому сприятимуть такі важливі заходи, як організація спільних зустрічей, учбових занять, ознайомлення зі стилем, методами роботи податкових служб, з ініціативами податкового відомства щодо законодавчого зниження податкового навантаження та створення гнучкої системи фінансових санкцій, — тобто таких мір, що свідчать про реальний перехід від власне фіскальної системи збору податків до регулюючої.