---

Об’єктивні ознаки злочину

При виявленні злочи­ну ми насамперед стикаємося з його об'єктивними ознаками: конк­ретним актом поведінки суб'єкта у виді дії чи бездіяльності, що зав­жди здійснюється у певній об'єктивній обстановці, у певному місці і в певний час. Злочин завжди тягне за со­бою певні суспільно небезпечні наслідки, тому що в результаті його вчинення завдається істотна шкода суспільним відносинам, охоронюваним кримінальним законом .Причому діяння перебуває у причинному зв'язку із суспільне небезпечними наслідками.

Іноді злочин вчиняється з використанням тих або інших предме­тів матеріального світу: технічних пристосувань, вогнепальної або холодної зброї, підроблених документів чи інших засобів. Їхнє ви­біркове  використання багато в чому дозволяє злочинцю більш успі­шно вчинити злочинний намір, заподіяти більш тяжку шкоду.

В об'єктивних ознаках виявляються як фактичні, так і соціальні властивості злочину, передусім його суспільна небезпечність. Суспільна небезпечність проституції пов'язується з тим, що вона негативно впливає на молодь, підриваючи моральні засади її нормального розвитку, нерідко е джерелом поширення венеричних захворювань, живильним середовищем для кримі­нальної злочинності, яка її експлуатує. В Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми та з експлуатацією проституції третіми особами 1950 р. (див.: СССР й международное сотрудничество в области прав человека: Документи и материали. - М., 1989. -С. 150) йдеться про караність втягнення в проституцію іншої особи та різних форм черпання користі з проституції іншої особи - так званих злочинів експлуатації прости­туції, а не самої проституції.

Заняття     проституцією   є    діянням,     яке     тягне     адміністративну

відповідальність (ст. 181 КАП). Новелою чинного КК є введення норми (ст. 303) про кримінальну від­повідальність за проституцію (систематичне заняття нею), примушування чи втягнен­ня до заняття проституцією. КК 1960р. передбачав відповідальність за втягнення в заняття проституцією лише неповнолітніх як різновид їх втягнення в антигромадську діяльність (ст. 208).

 Усі ознаки об'єктивної сторони злочину з погляду Їх описуван­ня (закріплення) у диспозиціях статей Особливої частини КК мож­на поділити на дві групи: обов'язкові (необхідні) і факультативні.

До обов'язкових ознак належить діяння у формі дії або бездіяль­ності. Без діяння, інакше кажучи, без конкретного акту суспільне не­безпечної поведінки людини, не може бути вчинений жоден злочин.

Безпосереднім об'єктом злочину є громадська моральність у сфері сексуаль­них стосунків.

Проституцією вважається вступ за плату (матеріальну вигоду) у позашлюбні випа­дкові сексуальні зв'язки, що не грунтуються на особистій симпатії. Це надання плат­них сексуальних послуг (у природній та неприродній, нетрадиційній формі) особою жіночої статі чоловікам чи особою чоловічої статі жінкам (гетеросексуальні статеві зв'язки) або особами однієї і тієї ж статі (мужолозтво, лесбійство). Характерними ознаками проституції є вступ у сексуальні зв'язки з різними партнерами (клієнтами) і попередня домовленість про оплату послуги. Оплата може бути грішми, цінними па­перами, коштовностями, дорогими чи престижними речами, наданням матеріальних послуг, інших матеріальних вигід.

 Об'єктивна сторона передбаченого ч. 1 ст. 303 злочину полягає в системати­чному, тобто принаймні триразовому наданні сексуальних послуг. Саме за ознакою систематичності заняття проституцією злочин відрізняється від заняття проституцією як адміністративне караного діяння (ст. 181 КАП).

До   факультативних    ознак   об'єктивної   сторони   складу   злочину

належать: суспільне небезпечні наслідки, причинний зв'язок між діянням і суспільне небезпечними наслідками, місце, час, спосіб і засоби вчинення злочину.

Суспільно небезпечні наслідки проституції пов'язують з тим, що на цьому грунті ско­юється багато антигромадських та протиправних діянь, зло­чинів. Зокрема, воно так і є. Наприклад, останнім часом де­які дослідники, аналізуючи стан боротьби правоохоронних органів з проституцією, помітили, що діяльність повій усе більше пов'язується з вчиненням нехарактерних для прости­туювання   злочинів — нанесенням   тілесних   ушкоджень, убивств, пограбувань, почастішанням .крадіжок особистого майна, хуліганськими діями та ін.  Таке положення, на наш погляд, є ще одним доказом того, що проституція в нашій країні вже давно стала об'єктом пильної уваги з боку орга­нізованих злочинних угруповань. Підтвердженням цієї тези також може слугувати і інтернаціоналізація цього питання. Вже зараз повій з України та інших країн СНД можна зу­стріти в багатьох державах Європи, Америки та Азії.

За свідченнями закордонних спеціалістів міжнародна секс індустрія сьогодні переорієнтовується на повій з країн Східного блоку в зв'язку з їх дешевизною та доступністю. При цьому вербування для занять .проституцією відбуваєть­ся не тільки серед осіб, які займаються такою діяльністю, ай серед туристів і навіть у самих країнах СНД. На відміну від .більшості країн Європи така діяльність в Україні і біль­шості країн СНД сьогодні є безкарною. Наприклад, у Фло­ренції (Італія) було заарештовано та притягнуто до кримі­нальної відповідальності двох італійських громадян, які ор­ганізували незаконну еміграцію дівчат віком до 25 років з Країн СНД до Італії для заняття проституцією. Вони ж пе­репродавали їх до Бразилії для використання в нічних кабаре та барах-кублах розпусти. Повідомлення такого зміс­ту все частіше і частіше з'являються на сторінках багатьох іноземних  газет  та  журналів  і  вже  не  дивують  читачів за кордоном.  Крім

цього, вже відомі факти, коли закордонні мафіозні структури налагодили ділові зв'язки з представниками, українських злочинних угруповань з приводу експорту українських повій і розподілу прибутків, одер­жаних від цього.

Безкарність вербування та експлуатації проституції в Ук­раїні призводить до невтішного висновку, що ця проблема не є сьогодні першорядною для державних структур. На фоні економічного безладдя та хаосу можливо в законодавця на це недостає часу, але треба враховувати, що дедалі все біль­ше і більше громадян України втягується в таку діяльність, а разом з тим відповідно зростає і та шкода, яку проституція заподіює як державі, так і її окремим громадянам.

Зв'язок проституції із злочинністю - це лише одна, най­більш помітна сторона соціальної небезпеки цього явища. Майже не враховується те, що ставши на шлях проституювання, людина змінюється внутрішньо, стає байдужою до громадського життя, до інтересів усього суспільства.

У більшості .випадків заняття проституцією заподіює шко­ду і здоров'ю людини. Як показали дослідження, серед повій у декілька разів частіше, ніж серед інших осіб, зустрічають­ся венеричні захворювання та СНІД.

Негативно позначається заняття проституцією і на здоро­в'ї людини в пубертатний період, коли завершується фізич­не та психічне формування організму та особистості люди­ни. Активне статеве життя в цей час завдає шкоди молодо­му організму, а умови та обставини, що супроводжують за­няття проституцією, можуть призвести до моральної спусто­шеності, деградації особистості молодих людей.

Причинним зв'язком між діянням і суспільне небезпечними наслідками в проституції є сам статевий акт. Можуть бути різні види статевого акту:

а) нормальний, природний, фізіологічний статевий акт чоловіка з жінкою;

б) статевий акт між особами жіночої статі — лесбіянство” (цей вид статевого збочення має назву від грець­кого острова Лесбос, де таке збочення виникло у старо­давні часи);

в) статевий акт між особами чоловічої статі — “мужо­лозтво”;

г) інші види статевого збочення.

Не визнаються проституцією:

а) одноразовий статевий акт за гроші;

б) постійні добровільні статеві акти за гроші з одним чоловіком чи з однією жінкою;

в) постійне надання послуг сексуального характеру всім бажаючим безоплатно.

  Дії по наданню сексуальних послуг можуть бути найрізноманітніші. Статеві зносини можуть бути здійснені у будь якій формі, обумовленій при досягненні угоди про проституювання. Але якщо статевий партер повії виходить за рамки попередньої домовленості і вчиняє сексуальні дії які не були обумовлені, проти волі такої особи, то він може бути притягнутий за це до відповідальності за відповідними статтями кримінального кодексу. Факт, що такі дії вчинені відносно повії, не повинен зава­жати для прийняття такого рішення, тому що повія має право на захист свого життя, здоров'я, свободи, честі та гідності незалежно від того, веде вона чи ні, аморальну, протиправну діяльність у сексуальній сфері.   

Вибір місця для заняття проституцією багато в чому залежить від тривалості заняття цією діяльністю повією та її положенням (статусом) серед таких осіб. У більшості випадків місце для заняття проституцією обирає суте­нер чи посередник повії. Як правило, це ресторани, готелі, гуртожитки, дискотеки, вулиці, майдани, місця відпочинку громадян, транспортні магістралі і т. ін. Попервах відвіду­вання обраного місця діяльності може здійснюватися повією чи її представником і без мети проституювання—для ознайомлення  з умовами  та   обставинами,   що  склалися   в  цьому  місці,  І

вивчення можливості їх використання для своєї ді­яльності. Одночасно з цим підбирається і місце, де будуть надаватися відплатні сексуальні послуги.

Вибір місця надання відплатних сексуальних послуг у більшості випадків залежить від примх тієї категорії стате­вих партнерів, з якими буде мати справу повія. Звичайним місцем надання сексуальних послуг є місце постійного або тимчасового проживання статевого партнера. У деяких ви­падках повії використовують для цього своє місце прожи­вання або найману квартиру, приватний будинок, дачу чи транспортні засоби. Але це стає можливим лише у випадках, коли, повія займається своєю діяльністю на професійному рівні або якщо вона займає більш-менш певне становище серед таких осіб. Переважно дії по забезпеченню най­маним місцем для заняття проституцією та створенням там необхідних для цього умов здійснює сутенер чи посередник повії і дуже рідко це робить вона сама.

Дії по усуненню можливих перешкод для заняття .прос­титуцією в обраному для цього місці за їх спрямованістю можна поділити на такі, які полегшують проникнення до місця проституювання .та пропонування відплатних сексуаль­них послуг, та такі, що усувають можливість конкуренції з боку інших повій. Наприклад, переборення пропускного ре­жиму в готелях, гуртожитках, забезпечення можливості пос­тійно відвідувати ресторани, кафе, бари, дискотеки тощо навіть при відсутності там вільних місць, нейтралізація діяль­ності осіб, що забезпечують охорону громадського порядку, та ін.

Усунення конкуренції передбачає вироблення відповідно­го стилю поведінки, необхідності вдаватися до послуг охоронців, встановлювати тісні зв'язки з злочинним світом. Як правило, ці дії виконує представник повії, а не вона сама. Разом з тим підготовка до проституювання не обов'язково передбачає виконання усіх цих дій. Іноді акт надання відплатних сексуальних   послуг   може  бути здійснений І без них.  Але  це  залежить від

різних факторів, що стосуються як са­мої повії та умов і обставин її діяльності, так і потреб, бажання її статевих партнерів.

Щодо часу зайняття проституцією то це може бути в будь який час, але найбільш ефективним є час у ночі (з 23:00 до 6:00 ).

Способом вчинення злочину є сам статевий акт, статеві зносини можуть бути здійснені у будь якій формі, обумовленій при досягненні угоди про проституювання.

Засобом вчинення злочину є саме тіло повії яке вона надає для сексуальних послуг.