Класифікація вихідних даних і відповідних їм по змісту версій

Правильному застосуванні версій в розслідуванні сприяє їх обґрунтована класифікація по змісту припущень, що їх складають. Класифікація досліджуємих об’єктів , як відомо, являється одним із способів їх пізнання.

Слідча практика свідчить про те, що зміст версій завжди залежить від харак­теру вихідних даних , від тієї інформації про перевіряєму подію, якою володіє слід­чий до моменту висунення версій. Звідси висновок, що правильна класифікація версій по змісту повинна бути тісно пов’язаною з класифікацією вихідних даних , більше того класифікацію версій необхідно починати з класифікації (типізації) вихідного матеріалу.

Типові варіанти вихідних відомостей краще за все пов’язувати безпосередньо з такими основними поняттями кримінального і процесуального права , як склад злочину і предмет доказування.

Відомо , що незалежно від специфічних рис розслідування кожна справа характеризується певним об’ємом свідчень про обставини , що підлягають доказуванню. Різні об’єми , рівні інформації можуть бути піддані узагальненню, класи­фікації. Чотирьохчленна формула , що групує ознаки кожного складу злочину (об’єкт, об'єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона), широко відома практичним працівникам . Слідчі вже давно звикли оцінювати матеріал з точки зору доказаності окремих елементів складу злочину і ознак предмету доказування. Тому типізація вихідних даних по об’єму наявних свідчень про ці елементи і ознаках зручна для запам’ятовування і використання [1].

Така типізація не протирічить, а поєднується з принципом індивідуальності розслідування , оскільки версії, висунуті на основі того чи іншого типового варіан­ту , будуть визначати напрям роботи слідчого над справою , у рамках яких і реалі­зуються всі індивідуальні особливості виявлення , фіксації, перевірки і оцінки доказів.

Взявши за основу об’єм наявних відомостей про ознаки предмету доказу­вання і про елементи гаданого складу злочину , можна сформулювати п»ять типів (варіантів ) вихідних даних і відповідних їм по змісту версій :

1)      вихідні дані недостатні для висновку про сутність події, вони дозволяють
припускати як наявність так і відсутність злочину ; у цьому випадку зазвичай
висуваються версії про припущену сутність події;

із наявних даних відома сутність злочину , невідомий його мотив, суб’єкт ; при цьому варіанті слід , як правило висувати версії по мотиву злочину;

із наявних даних відомі сутність , мотив злочину, невідомі суб’єкт і деякі
суттєві об’єктивні обставини ; версії зазвичай висуваються по невідомим
об’єктивним обставинам ;

4) вихідні дані містять дані про сутність, мотив і основні обставини , невідомий суб’єкт злочину ; версії як правило висуваються по

суб’єкту чи по невідомим напрямам його пошуку; 5) наявні матеріали                   містять відомості про всі основні обставини перевіряємо події, включаючи відомості про конкретного суб’єкта, але ці відомості в тій чи іншій частині є недостовірними ; версії висуваються у відношенні юридично важливих обставин , які необхідно достовірно встановити .

Як видно із запропонованої класифікації, невідомі елементи предмету доказування і складу злочину встановлюються з допомогою версій , при цьому ж використовуються відомості про інші , вже відомі елементи. Це можливо у силу об»єктивного взаємозв’язку і взаємообумовленості всіх фактичних обставин , слідів будь-якого злочину. Відображаючи передбачувальний зв’язок наявних відомостей і фактів, версії ніби «відшуковує» реально існуючий об’єктивний зв’язок обставин дослуджуємої справи. Саме тому про мотиви дій злочинця нерід­ко дає уяву спосіб вчинення злочину ; конкретні об’єктивні обставини, час і місце вчинення злочину - допомагають встановити злочинця ; мотив злочину у багатьох випадках вказує на його суб’єкт ; у свою чергу особливі якості і властивості суб’єкту ( його фізичні дані, посадове положення , професія , наявність «зв»язку»з об’єктом посягання та ін.) нерідко визначають спосіб вчинення і приховування злочину і т. д.[2]

Розглянемо різні типи вихідних даних і відповідні їм по змісту версії Детальніше.

1. Вихідні дані не достатні для висновку про сутність події і дозволяють

припускати як наявність так і відсутність злочину . У такій ситуації висуваються версії про сутність перевіряємої події.

Вихідні дані цього типу є характерними , наприклад , для справ про економі­чні і посадові злочини , порушених на основі ревізії про недостачу чи надлишок товарно-матеріальних цінностей в тих випадках , коли причина недостачі чи надлишку невідома.

               По таким справам у начальній стадії рекомендується висунути версії про сутність (природу) недостачі чи надлишку , які можуть мати місце внаслідок краді­жок і зловживань, халатності матеріально відповідальних осіб, а також бути резуль­татом неправильного обліку , помилок, допущення при інвентаризації.  Версії про сутність події нерідко висуваються по справам про автотранспортні пригоди з незрозумілими обставинами , коли ще невідомо , чим викликана пригода - поруше­нням правил дорожнього руху водієм , чи випуском із гаражу технічно-несправ­ного автомобіля , чи необережністю потерпілого , чи нещасним випадком[3].

Вихідні дані цього типу поширені також , наприклад у справах про випуск недоброякісної продукції, про порушення правил техніки безпеки по багатьох з яких на початковій стадії розслідування неможливо зробити достовірний висновок про сутність перевіряємої події.

Версії про сутність також як правило висуваються у випадках виявлення трупу , коли нема повної ясності, яка причина смерті людини - вбитий чи покінчив життя самогубством , чи загинув внаслідок нещасного випадку.

Вихідні дані такого типу можливі і при розслідуванні справ , порушених у зв’язку із зникненням людини, якщо маються матеріали, які дозволяють припускати різні-кримінальні та «нейтральні»- причини зникнення. Висувати в таких ви­падках версії мають припущення про всі можливі причини зникнення особи, допо­магаючи при цьому систематизувати і прискорити перевірку.

У червні 1999 року рано вранці в Бородянський райвідділ міліції звернулися місцеві жителі Лукініни , повідомивши , що їх 18-річна дочка Галя напередодні ввечері пішла на вечірку до знайомого хлопця - Пономаренка, що проживає в цьому ж селищі , але додому до цих пір не повернулася.

Галя Лукініна могла не прийти додому по різним причинам - переночувати у подруги чи у родичів у селищі, піти с ким-небудь погуляти в ліс. З нею міг статися нещасний випадок - вона могла потрапити під автомобіль , під електричку , вона могла бути вбитою. Всі ці припущення , являються версіями про сутність того , що сталося, виникли одразу і потребували перевірки .