Быстрый переход к готовым работам
|
Класифікація вихідних даних і відповідних їм по змісту версій
Правильному застосуванні версій в
розслідуванні сприяє їх обґрунтована класифікація
по змісту припущень, що їх складають. Класифікація досліджуємих об’єктів , як відомо, являється одним із способів
їх пізнання. Слідча практика
свідчить про те, що зміст версій завжди залежить від характеру вихідних даних , від тієї інформації про перевіряєму
подію, якою володіє слідчий до моменту
висунення версій. Звідси висновок, що правильна класифікація версій по змісту
повинна бути тісно пов’язаною з класифікацією вихідних даних , більше того
класифікацію версій необхідно починати з класифікації (типізації) вихідного матеріалу. Типові варіанти вихідних відомостей
краще за все пов’язувати безпосередньо з
такими основними поняттями кримінального і процесуального права , як склад злочину і предмет доказування. Відомо , що незалежно від специфічних
рис розслідування кожна справа характеризується
певним об’ємом свідчень про обставини , що підлягають доказуванню. Різні
об’єми , рівні інформації можуть бути піддані узагальненню, класифікації.
Чотирьохчленна формула , що групує ознаки кожного складу злочину (об’єкт,
об'єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона), широко відома практичним
працівникам . Слідчі вже давно звикли оцінювати матеріал з точки зору
доказаності окремих елементів складу злочину і ознак предмету доказування. Тому
типізація вихідних даних по об’єму наявних свідчень про ці елементи і ознаках зручна для запам’ятовування і використання
[1]. Така типізація не протирічить, а
поєднується з принципом індивідуальності розслідування
, оскільки версії, висунуті на основі того чи іншого типового варіанту
, будуть визначати напрям роботи слідчого над справою , у рамках яких і реалізуються
всі індивідуальні особливості виявлення , фіксації, перевірки і оцінки доказів. Взявши за основу об’єм наявних
відомостей про ознаки предмету доказування
і про елементи гаданого складу злочину , можна сформулювати п»ять типів (варіантів
) вихідних даних і відповідних їм по змісту версій : 1) вихідні
дані недостатні для висновку про сутність події, вони дозволяють із наявних даних
відома сутність злочину , невідомий його мотив, суб’єкт ; при цьому варіанті слід , як правило висувати версії по
мотиву злочину; із наявних даних
відомі сутність , мотив злочину, невідомі суб’єкт і деякі 4) вихідні дані містять дані про
сутність, мотив і основні обставини , невідомий суб’єкт злочину ; версії як
правило висуваються по суб’єкту чи по невідомим напрямам його
пошуку; 5) наявні матеріали містять відомості про всі основні обставини
перевіряємо події, включаючи відомості про конкретного суб’єкта, але ці
відомості в тій чи іншій частині є недостовірними ; версії висуваються у
відношенні юридично важливих обставин , які
необхідно достовірно встановити . Як видно із
запропонованої класифікації, невідомі елементи предмету доказування і складу
злочину встановлюються з допомогою версій , при цьому ж використовуються
відомості про інші , вже відомі елементи. Це можливо у силу об»єктивного взаємозв’язку
і взаємообумовленості всіх фактичних обставин , слідів будь-якого злочину.
Відображаючи передбачувальний зв’язок наявних відомостей
і фактів, версії ніби «відшуковує» реально існуючий об’єктивний зв’язок обставин дослуджуємої справи. Саме тому
про мотиви дій злочинця нерідко дає уяву спосіб вчинення злочину ; конкретні
об’єктивні обставини, час і місце вчинення злочину - допомагають
встановити злочинця ; мотив злочину у багатьох випадках вказує на його суб’єкт
; у свою чергу особливі якості і властивості суб’єкту
( його фізичні дані, посадове положення , професія , наявність «зв»язку»з об’єктом
посягання та ін.) нерідко визначають спосіб вчинення і приховування злочину і т. д.[2] Розглянемо різні типи вихідних даних і
відповідні їм по змісту версії Детальніше. 1. Вихідні дані
не достатні для висновку про сутність події і дозволяють припускати як
наявність так і відсутність злочину . У такій ситуації висуваються версії про
сутність перевіряємої події. Вихідні дані
цього типу є характерними , наприклад , для справ про економічні і посадові
злочини , порушених на основі ревізії про недостачу чи надлишок
товарно-матеріальних цінностей в тих випадках , коли причина недостачі чи
надлишку невідома. По таким справам у начальній
стадії рекомендується висунути версії про сутність (природу) недостачі чи
надлишку , які можуть мати місце внаслідок крадіжок і зловживань, халатності
матеріально відповідальних осіб, а також бути результатом неправильного обліку
, помилок, допущення при інвентаризації.
Версії про сутність події нерідко висуваються по справам про
автотранспортні пригоди з незрозумілими обставинами , коли ще невідомо , чим
викликана пригода - порушенням правил дорожнього руху водієм , чи випуском із
гаражу технічно-несправного автомобіля , чи необережністю потерпілого , чи
нещасним випадком[3]. Вихідні дані
цього типу поширені також , наприклад у справах про випуск недоброякісної
продукції, про порушення правил техніки безпеки по багатьох з яких на
початковій стадії розслідування неможливо зробити достовірний висновок про
сутність перевіряємої події. Версії про
сутність також як правило висуваються у випадках виявлення трупу , коли нема
повної ясності, яка причина смерті людини - вбитий чи покінчив життя
самогубством , чи загинув внаслідок нещасного випадку. Вихідні дані такого
типу можливі і при розслідуванні справ , порушених у зв’язку із
зникненням людини, якщо маються матеріали, які дозволяють припускати
різні-кримінальні та «нейтральні»- причини зникнення. Висувати в таких випадках
версії мають припущення про всі можливі причини зникнення особи, допомагаючи при цьому систематизувати і прискорити перевірку. У червні 1999 року
рано вранці в Бородянський райвідділ міліції звернулися місцеві жителі
Лукініни , повідомивши , що їх 18-річна дочка Галя напередодні ввечері пішла на
вечірку до знайомого хлопця - Пономаренка, що проживає в цьому ж селищі , але додому до цих пір не
повернулася. Галя Лукініна могла
не прийти додому по різним причинам - переночувати у подруги чи у родичів у селищі, піти с ким-небудь погуляти в ліс. З нею міг
статися нещасний випадок - вона могла
потрапити під автомобіль , під електричку , вона могла бути вбитою. Всі ці
припущення , являються версіями про сутність того , що сталося, виникли одразу і потребували перевірки . підозру : дівчину характеризували як сором’язливу та домовиту. Поза будинком вона ніколи не ночувала і в цей вечір обіцяла батькам повернутись додому. Батьки Галі повідомили , що у рідних і знайомих Галя не за»являлася. Учасники вечірки пояснили, що Галя пішла додому близько 3 години ночі, і що її пішов проводжати Пономаренко . Сам Пономаренко заявив, що на півдороги він від Галі пішов додому. |
|