Быстрый переход к готовым работам
|
Робота з джерелами інформації
В першу чергу
журналіст повинен знати: - яка
організація займається питаннями, що цікавлять журналіста для отримання тієї чи
іншої інформації, як вона організована, хто є ключовими фігурами (керівниками),
хто може дати інформацію, яка водповідатиме дійсності. Коли матеріал з’являється в полосі чи ефірі, необхідно
перевірити його достовірність – зробити посилання на джерело.. В деяких
випадках, інформація дається без вказівки на її походження, що часто
зустрічається в передвиборчій боротьбі, чи це робиться для забезпечення
конфедиційності джерела. Кращий варіант, коли інформатори не заперечують проти
обнародування їх імен. Дуже часто журналіста попереджають: «Це не для друку».
Що робити в таких випадках? Кореспондент умовляє співрозмовника залишити в
матеріалі інформацію, яку інтерв’юєр не бажає залишати. Якщо співрозмовник не піддається умовам – слід
поступати згідно з законом. Інколи плітки
стають привидом для журналістського розслідування і наприкінці припиняють бути
такими. З анонімними
джерелами слід бути уважним: - не
користуватися ними; - або ретельно перевіряти. Одно з самих розповсюджених
правил для збору інформації для журналістів – представники органів влади.
Близько 80% журналістів звертаються в органи виконуючої влади. Деякі служби
виконавчої влади постіно співпрацюють зі ЗМІ. Існує декілька правил та
способів перевірки інформації: -коли матеріал готовий,
необхідно передзвонити джерелу та, опираючись на текст, переперевірити цифри,
факти, дані, імена тощо, та вголос прочитати все, а потім переспросити: «Чи
правильно я все виклав?»; -по можливості слід спів
поставити отримані дані з існуючими відео-аудіо записами, текстовими
документами; -опросити допоміжних свідків; -показати текст експертам; -зачитати матеріал досвідченим
спеціалістам в редакції; -дати прочитати текст
редакціонному юриту. Усі ці дії позбудуть
журналіста від можливих неприємностей.[1]
Та така інформація дійде до аудиторії цілком достовірною. 1.7. Способи отримання інформації Журналіст,
що сбирає інформацію, зіштовхується з трьома проблемами: вибору самого
надійного способу, фіксування отриманих даних, забезпечення техніки безпеки в
роботі. Зазвичай
мас-медіа використовують 3 самих розповсюджених метода отримання інформації:
інтерв’ю, спостереження, вивчення документів. Однак, самі надійні – інтерв’ю та
спостереження.[2] |
|