---

Аналіз обсягів динаміки та структури витрат

Аналогічно загальному аналізу доходів банку здійснюється аналіз рівня витрат за окремими операціями за період, що аналі­зується. У звітності банків групування витрат за окремими на­прямами збігається з розглянутим вище групуванням доходів, тобто містить такі види:

1. Процентні витрати:

— за залученими коштами клієнтів;

— за коштами інших банків, що містять позики і депозити;

— за емітованими борговими цінними паперами.

2.  Комісійні витрати за послугами клієнтам та іншим банкам.

3.  Загально-адміністративні витрати.

4.  Витрати на персонал.

5.  Відрахування до резервів.

6.  Непередбачені витрати.

Щоб оцінити відношення отриманих доходів до здійснених банком витрат, необхідно застосувати групування витрат на про­центні та непроцентні. У звітності банків до першої групи нале­жать статті з розділу «Процентні витрати». Категорія непроцентних витрат містить витрати за комісійними послугами клієнтам, за валютними операціями, за забезпеченням функціонування бан­ку, непередбачені та інші операційні витрати  (сплата  податків  тощо).   Насамперед   аналізується   роль   певних

 

361

напрямів витрат у загальному обсязі витрат на основі такої моделі:

В = В_п + В_н,

 

де В — загальна сума витрат;

В_п — процентні витрати;

В_н — непроцентні витрати.

 

На основі моделей зв'язку виконується рівняння:

∆В = ∆В_п + ∆В_н

 

де ∆В — зміна загальної суми витрат;

∆В_п — зміна процентних витрат;

∆В_н — зміна непроцентних витрат.

 

Загальний аналіз витрат здійснюється у такий спосіб:

1) визначається частка абсолютного приросту за рахунок зміни кожного виду витрат у зміні загального обсягу витрат:

∆В_і ÷ ∆В × 100%,

 

де ∆В_і — зміна обсягу окремих видів витрат;

∆В — зміна сукупної величини витрат.

 

2) розраховується відношення обсягу приросту за рахунок зміни кожного виду витрат до величини витрат у бізнес-плані або базо­вому періоді за формулою:

∆В_і ÷ В₀ × 100 %,

 

де В₀ — обсяг витрат за бізнес-планом або у базовому періоді.

 

Відповідно: ∆В : В₀ = ∆В_п ÷ В₀ + ∆В_н ÷ В₀;

3) розкладається відносна зміна загального обсягу витрат за складовими у такий спосіб:

І^в = В₁ ÷ В₀ = І^в_п × ν_п + І^в_н × ν_н

 

де І^в, І^в_п, І^в_н — індекси, що показують темп зміни відповідно за­гального обсягу витрат, величини процентних витрат, величини непроцентних витрат, які розраховуються так:

І^в = (В_п1 + В_н1) : (В_п0 + В_н0),

І^в_п = В_п1 : В_п0,

І^в_н = В _н1 : В_н0.

 

ν_п, ν_н — питома вага у загальному обсязі витрат відповідно ве­личини процентних   та   непроцентних  витрат  за  бізнес-планом   або   у   базовому

 

 

362

періоді, що розраховуються так:

ν_п = В_п0 : В₀,

ν_н = В_н0 : В₀.

 

Загальний аналіз витрат виконується за даними фінансового плану (кошторису) та звітності банку і починається з оцінювання виконання плану за витратами та з характеристики динаміки їх зростання відповідно до табл. 10.9.

Таблиця 10.9

ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ЗА ВИТРАТАМИ

 

 

Показник	План		Факт		Відхилення
	В0	%	В1	%	∆В	% до В0	∆В1 : ∆В
Процентні витрати, Вп	99 915	26,6	18 134	41,0	8209	+ 22,0	1,18
Непроцентні витрати, Вн	27 359	73,4	26 082	59,0	-1277	-3,4	-0,18
Разом витрат, В	37 274	100	44 206	100	6932	+ 18,6	1,0

 

Результати наведених у табл. 10.9 розрахунків свідчать, що:

•    зростання фактичного обсягу витрат порівняно з кошторисом на 6932 грн., або на 18,6 %, відбулося за рахунок зміни фактичних процентних витрат на 8209 грн., або на +22,0 %, та за рахунок фактич­ного зменшення непроцентних витрат на 1277 грн., або на -3,4 %;

•    частка процентних витрат у зміні фактичного обсягу витрат становить 1,18, а непроцентних — 0,18 у порівнянні з кошторисом;

•    індексний метод показує, що темп зміни фактичного обсягу витрат становить:

І^в = В₁ : В₀ = 44 206 : 37 274 = 1,186,

 

за рахунок темпів зміни обсягів процентних витрат —

І^в_п = В_п1 : В_п0 = 18 124 : 9915 = 1,8,

 

і непроцентних витрат —

І^в_н = В_н1 : В_н0 = 26 082 : 27 359 = 0,953,

 

та за рахунок зміни темпів відповідно процентних і непроцент­них витрат:

ν_п = В_п0 : В₀ = 9915 : 37 274 = 0,27;

ν_н = В_н0 : В₀ = 27 359 : 37 274 = 0,734.

 

Отже,

Ів = І^в_п × ν_п + І^в_н × ν_н = 1,8 × 0,27 + 0,953 × 0,734 = 1,186.

 

Відповідно до принципу прибутковості доходи банку повинні перевищувати витрати,  тому загальна оцінка динаміки витрат бан­ку містить

 

363

аналіз коефіцієнтів¹, які характеризують стабільність діяльності та її прогнозування. До таких показників належать:

1) коефіцієнт дієздатності банку К_д, який визначається співвід­ношенням витрат і доходів. Оптимальне значення К_д не повинно перевищувати 0,95, збільшення до 1,0 і вище свідчить про погір­шення дієздатності банку, тобто він стає збитковим;

2) коефіцієнт режиму економії витрат К_е, який є співвідно­шенням темпів збільшення витрат і темпів зростання доходів. Рі­вень показника К_е < 1 свідчить, що банк дотримується режиму економії, в іншому випадку — не дотримується.

Аналіз коефіцієнтів здійснюється за допомогою табл. 10.10.

 

Таблиця 10.10

ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА ДИНАМІКИ ВИТРАТ

 

Показники	Минулий період	Звітний період	Темп зростання, %
1. Витрати банку, тис. грн.	1956	3185	162,8
2. Доходи банку, тис. грн.	2415	3250	134,6
3. Коефіцієнт дієздатності Кд (ряд. 1 : ряд. 2)	0,81	0,98	121
4. Коефіцієнт режиму економії Ке (162,8 : 134,6)	*	*	1,2 р.

 

Дані табл. 10.10 показують, що темпи зростання витрат (162,8 %) значно випереджають темпи зростання доходів банку (134,6%), а витрати на 1 грн. доходів збільшилися з 0,81 грн. до 0,98 грн., темп зростання К_д становить 121%. Це свідчить про недотри­мання банком режиму економії, який перевищив 1 в 1,2 раза.

Для визначення причин значного зростання загального обсягу витрат необхідно здійснити аналіз структури і динаміки витрат за їх статтями (табл. 10.11).

Результати аналізу, наведені в табл. 10.11, свідчать, що у по­точному році порівняно з минулим загальна сума витрат банку зросла на 1229 тис. грн., або на 62,8%, за рахунок збільшення процентних витрат — на 967 тис. грн., або на 49,4 %, і непроцент­них — на 262 тис. грн., або на 13,4 %.

Постатейний аналіз витрат показав, що у періоді, який аналі­зується, значно зросли процентні витрати за коштами клієнтів банку на 666 тис. грн., непроцентні витрати на утримання персо­налу – на 207 тис. грн. та сплата податків – на 140 тис. грн., або на 7,2%. Водночас зменшились комісійні витрати на 134 тис. грн., або на -6,9 %, інші операційні витрати – на 35 тис. грн., або на -1,8%, та непередбачені витрати – на 12 тис. грн., або на -0,6 %.

 

364

Таблиця 10.11

ПОСТАТЕЙНИЙ АНАЛІЗ СТРУКТУРИ І ДИНАМІКИ ВИТРАТ

 

 

Статті витрат	Минулий рік		Звітній рік		Відхилення
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
1. Процентні витрати, всього Утому числі: за коштами клієнтів банку за коштами інших банків за цінними паперами вла­сного боргу	405   370 15 20	20,8   19,0 0,8 1.0	1372   1036 157 179	43,1   32,6 4,9 5,6	+967   +666 +142 + 159	+49,4
2. Комісійні витрати	272	14,0	138	4,3	-134	-6,9
3. Інші операційні витрати, всього Утому числі: на персонал експлуатаційні сплата податків інші витрати	1185     610 165 240 170	60,6     31,2 8,4 12,3 8,7	1542     817 210 380 135	48,4     25,7 6,6 11,9 4,2	+357     +207 +45 +140 -35	+18,3
4. Відрахування до резервів	64	3,5	115	3,6	+51	+2,6
5. Непередбачені витрати	30	1,3	18	0,6	-12	-0,6
6. Разом витрат	1956	100	3185	100	+ 1229	+62,8

 

Під час аналізу непроцентних витрат особлива увага приділяє­ться оцінці динаміки витрат на заробітну плату та експлуатаційні витрати, зміна яких багато у чому визначається рівнем інфляції та станом економіки країни. Але надмірне скорочення статей та­ких витрат може негативно вплинути на якість обслуговування клієнтів.

Банку потрібно зменшувати витрати, які мають значну частку в обсязі непроцентних витрат, але робити це необхідно без шкоди для своєї діяльності. Так, недоцільно занадто скорочувати за­гально-адміністративні витрати та витрати на персонал, потрібно зосередити зусилля на зменшенні штрафів, пені, непередбачених витрат тощо.

Аналіз непроцентних витрат здійснюється постатейно через порівняння фактичних витрат з кошторисом (бізнес-планом) або у динаміці за кварталами звітного року з використанням аналітич­ної табл. 10.12, а до резервів їх зменшення відносять невиправда­ні перевитрати.

 

 

 

 

365

Таблиця 10.12

АНАЛІЗ НЕПРОЦЕНТНИХ ВИТРАТ

 

 

Найменування статей витрат	Кошторис		Фактично		У тому числі, тис. грн.
	тис.грн.	%	тис.грн.	%	І кв.	II кв.	іт. д.
1. Комісійні витрати	85	28,6	120	зо	28	31	61
2. Загально-адміністративні витрати	71	23,9	72	18	17	20	35
3. Витрати на персонал	60	20,2	64	16	14	14	36
4. Інші витрати	39	13,1	50	12,5	11	12	27
5. Відрахування до резервів	24	8,1	75	18,7	16	32	27
6. Непередбачені витрати	18	6,1	19	4,8	4	4	11
7. Разом непроцентних ви­трат	297	100	400	100	90	113	197

 

Дані табл. 10.12 свідчать, що порівняно з кошторисом фактичні непроцентні витрати збільшилися на 103 тис. грн. з 297,0 тис. грн. до 400,0 тис. грн., або на 34,7 %. Аналіз структури фактичних ви­трат показує, що, незважаючи на абсолютне збільшення усіх видів непроцентних витрат, частка загально-адміністративних витрат та витрат на персонал зменшилася відповідно на 5,9 та 4,2 процент­ного пункту (далі — п.п.), а частка непередбачених витрат — на 1,3 п.п., тоді як частка комісійних збільшилась на 1,4 п.п., а від­рахувань до резервів — на 10,6 п.п. Отже, зростання непроцент­них витрат у даному разі пояснюється значним збільшенням від­рахувань до резервів на можливі втрати за кредитно-інвести­ційним портфелем банку.

Значне місце в аналізі витрат займають показники, що харак­теризують різні види витрат на 1 грн. середніх залишків за актив­ними операціями. Для більш детального вивчення тенденції зміни окремих видів витрат можна використовувати такі коефіцієнти:

К₁ = В_п  / А^д_сер;

К₂ = В_н  / А^д_сер;

К₃ = В_перс / А^д_сер;

К₄ = В_адм / А^д_сер;

К₅ = В_ін  / А^д_сер;

К₆ = В / А^д_сер.

 

де А^д_сер — середні залишки активів банку;

В — загальна сума витрат банку;

В_п — процентні витрати;

В_н — непроцентні витрати;

 

366

В_перс — витрати на утримання персоналу;

В_адм — загально-адміністративні витрати;

В_ін — інші витрати банку.

 

Динаміка зазначених коефіцієнтів дає змогу зробити висновок щодо збільшення чи зменшення відповідних видів витрат та їх обґрунтування. Такі співвідношення свідчать, наскільки прибут­ково банк здійснює активні операції. Бажано порівнювати отри­мані результати з даними інших банків.

Про обсяг загальних витрат та величину окремих витрат за напрямами та групами неможливо судити лише за відхиленням абсолютних значень та темпами зростання тому, що з розвитком банківської діяльності збільшується ресурсна база банку і відпо­відно зростає величина банківських витрат. Узагальнюючим по­казником величини банківських витрат є їх відношення до кіль­кості клієнтів, яких обслуговує даний банк.

Порівняльний аналіз доходів і витрат банку рекомендується здійснювати на основі такої системи коефіцієнтів:

1.  Ступінь покриття непроцентних витрат непроцентними доходами

К_п = Д_н : В_н

 

2.  Процентне «відхилення»:

К_в = Д_п : А^д_сер – В_п : П^д_сер

 

3.  Процентна маржа:

К_м = (Д_п – В_п) : А^д_сер

 

де Д_н — непроцентні доходи;

В_н — непроцентні витрати;

А^д_сер — Дохідні активи;

П^д_сер — пасиви, що генерують процентні витрати.

 

Для загальної оцінки рівня витрат банку пропонується така система коефіцієнтів з урахуванням аналізу їх динаміки за кілька періодів, порівняння з граничними значеннями та показниками інших банків (табл. 10.13).

Наведені коефіцієнти дають змогу уточнити висновки про якість дохідної бази банків, про роль окремих компонентів, що визначають дохідність активів, про ефективність банківського контролю за своїми витратами. Порівняльна характеристика до­ходів і витрат є основою оцінки загального фінансового резуль­тату комерційної діяльності банку.

Наступним  кроком  аналізу   є  вивчення  причини  значного  збіль­шення

загальних витрат та витрат за окремими статтями і відне­сення невиправданих витрат до резервів збільшення прибутку, для чого здійснюється факторний аналіз витрат.