---

Аналіз фінансової міцності банку за доходом і прибутком

Певні співвідношення доходів і витрат банку дають змогу ви­значити його фінансову міцність.

Аналіз фінансової міцності ґрунтується на розподіленні ви­трат банку за ознакою їх залежності від обсягів діяльності. Згідно з цим витрати поділяють на умовно-змінні та умовно-постійні. Умовно-змінні — це витрати, які залежать від обсягу, видів та строків залучених коштів, від кількості послуг, отриманих від контрагентів тощо. До них належать процентні, комісійні, інші банківські та небанківські операційні витрати. Умовно-постійні — це витрати, які меншою мірою залежать від зміни обсягу опера­цій. До них належать витрати на утримання основних засобів та нематеріальних активів, деякі господарські витрати, витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу, аморти­заційні відрахування тощо.

Поділ витрат на умовно-змінні та умовно-постійні дає змогу виділити і залучити до аналізу категорію проміжного доходу. Проміжний дохід визначається як різниця між загальними дохо­дами банку та умовно-змінними витратами:

ПД = Д – В_змін,

 

де ПД — проміжний дохід;

Д — загальні доходи банку;

В_змін — умовно-змінні витрати.

 

В іншій інтерпретації проміжний дохід можна розглядати як суму постійних витрат і прибутку банку.

Виходячи з того, що доходи банку спрямовуються на відшко­дування витрат (умовно-змінних та умовно-постійних) і утворен­ня прибутку, можна записати:

Д = В_змін + В_пост + П,

 

де В_пост — умовно-постійні витрати;

П — прибуток банку до оподаткування.

 

Таким чином, згідно з наведеним вище рівнянням:

ПД = В_пост + П.

 

Для банку з нульовим прибутком правомірним буде рівняння, яким визначається мінімальний проміжний дохід, що забезпечує беззбит­ковість банку. Тобто за умови, якщо прибуток дорівнює нулю, дохід, який забезпечує беззбитковість, дорівнюватиме постійним витратам:

ПД_змін = В_пост

 

402

Виходячи з цього рівень фінансової міцності банку можна ви­значити за коефіцієнтом безпеки (КБ):

 

Отже, рівень фінансової міцності банку буде тим вищий, чим меншою буде частка проміжного доходу, необхідна банку для відшкодування своїх умовно-постійних витрат. Інакше кажучи, рівень фінансової міцності банку перебуває у зворотній залежності від рівня умовно-постійних витрат у загальному доході банку. Це означає, що нормальний розвиток комерційного банку сприяє під­вищенню його фінансової міцності, адже зростання обсягів діяль­ності за цих умов сприятиме збільшенню доходів. Що ж до умов­но-постійних витрат, то вони залишаться незмінними, оскільки не залежать від обсягів діяльності комерційного банку. Тобто рі­вень умовно-постійних витрат відносно доходів знизиться, спри­чинивши підвищення рівня фінансової стійкості банку.

Скориставшись попередніми даними щодо доходів і витрат, можна легко обчислити рівень фінансової міцності банку та оці­нити його зміну в досліджуваному періоді. Якщо постійні витра­ти банку у звітному та попередньому році становлять відповідно 23 176 тис. грн. і 24 094 тис. грн., коефіцієнт безпеки банку дорів­нюватиме:

 

Зміна за період становить 6,92 підпункти. Розрахунки вказують на те, що в аналітичному періоді рівень фінансової міцності банку збільшився, перш за все внаслідок збільшення обсягів та ефективності його діяльності.

На завершення аналізу фінансової міцності можна визначити «межу» безпеки (МБ) банку й оцінити її динаміку в досліджува­ному періоді:

МБ = Д – ПД_мін

 

Скориставшись наведеними вище даними, отримаємо:

МБ1 = 83 602 - 23 176 = 60426 тис. грн.;

МБ₀ = 69 540 - 24 094 = 45446 тис. грн.

 

Відбулися зміни на користь банку: у звітному періоді межа безпеки поширилась на 14 890 тис. грн.

За результатами обчислень можна зробити висновок щодо ви­сокого рівня фінансової міцності банку.