У нас уже 121081 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 


Спрощена форма обліку на підприємствах малого бізнесу

Малі підприємства, на яких середньо облікова чисельність працюючих, включаючи сумісників, працівників за договором тощо до 50 осіб, при умові, що річна виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) тут не більша одного мільйона гривень, можуть перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, тобто, замість цілого ряду податків, сплачувати єдиний податок від виручки.

            Виручкою на таких підприємствах вважається сума, фактично отримана на розрахунковий рахунок та в касу, оскільки вони не мають права застосувати інший, крім готівкового та безготівкового способів розрахунків грішми.

            За вибором малого підприємства воно може сплачувати окремо податок на додану вартість. Тоді єдиний податок визначається за ставкою 6 відсотків від суми виручки за вирахуванням акцизного збору. Таке підприємство має право виписувати податкові накладні, повинно відображати податковий кредит і податкові зобов’язання з ПДВ у книгах обліку придбання та продажу товарів (робіт, послуг), складати, крім “Розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва – юридичною особою, що сплачує податок за ставкою 6 відсотків”, також розрахунок про сплату податку на додану вартість та сплачувати до бюджету обидва податки не пізніше 20 числа наступного місяця.

            Якщо ж підприємство вирішило сплачувати 10 відсотків від суми виручки, воно не є платником податку на додану вартість, а тому податкових накладних не виписує, книг обліку придбання та продажу товарів (робіт, послуг) не веде, “Податкової декларації з податку на додану вартість” не складає, права на податковий кредит за ПДВ, сплаченим постачальникам, не має.

            Разом з тим, незалежно від того, яку ставку єдиного податку вибрало мале підприємство, воно сплачує, крім згаданих, такі податки та збори:

-          акцизний збір (при торгівлі підакцизними товарами);

-          прибутковий податок та збори на державне пенсійне страхування та обов’язкове соціальне страхування з доходів найманих працівників;

-          податок з власників транспортних засобів;

-          орендну плату на землю;

-          збір за забруднення навколишнього середовища;

-          збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (при торгівлі вино продукцією);

-          місцеві податки та збори: з реклами, за паркування автомобілів, ринковий збір тощо, крім комунального податку та плати за розміщення об’єктів торгівлі.

Крім того, такі малі підприємства сплачують пенсійний збір за операціями з продажу чи придбання легкових автомобілів і нерухомого майна. Тому тут необхідно забезпечувати як облік єдиного податку (або й податку на додану вартість), так і нарахування й сплати інших податків і зборів.

Основою визначення єдиного податку є кредитовий обіг за рахунками класу 7 “Доходи і результати діяльності”.

Такий висновок витікає з листа ДПАУ від 31.03.2000 р. № 4546/7/15-1317, де зазначено, що як виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у “Розрахунку сплати єдиного податку...” вказується загальна сума виручки та позареалізаційних доходів. Конкретний перелік позареалізаційних доходів наведено у “Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат суб’єкта малого підприємництва – юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності”, затвердженому наказом ДПАУ від 13.10.2000 р. № 477 (із змінами від 12.10.2000 р. № 554). Зокрема, тут зазначено, що у графі 5 Книги “Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації” відображаються суми, фактично отримані суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу від інших операцій (фінансовий результат від продажу цінних паперів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, матеріалів, палива), орендна плата, проценти, грошові кошти, отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги, кредиторська заборгованість щодо якої минув строк позовної давності, а також дивіденди, якщо вони не були оподатковані у джерела виплати відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємства”.

На малих підприємствах, які сплачують 6 відсотків єдиного податку, цей обіг включає суму податку на додану вартість, який вже сплачений окремо. Однак це не означає, що на суму ПДВ можна зменшити базу визначення єдиного податку. Незалежно від того, за якою ставкою сплачує мале підприємство єдиний податок, він обчислюється від загальної суми коштів, яка фактично надходить від покупців, хоч при цьому бази його обчислення відрізняються у залежності від того, включає виручка суму ПДВ – при ставці 6 відсотків, або ж податок на додану вартість в неї не входить – при ставці 10 відсотків.

На малому підприємстві, яке обрало єдиний податок, відпадає потреба обліку валових доходів і валових витрат у податковому обліку і складанні “Декларації про прибуток підприємства”, тут дещо спрощується облік, оскільки замість відповідних реєстрів податкового обліку, такі малі підприємства зобов’язані вести Книгу обліку доходів та витрат і касову книгу. Причому облік витрат виробництва малі підприємства можуть вести за власним бажанням із використанням лише рахунків класу 8 “Витрати за елементами”, що є достатнім для складання “Звіту про фінансові результати” ф.2-М, або ж із застосуванням рахунків класу 9 “Витрати діяльності”, якщо це зумовлено особливостями їхнього виробництва.

Крім зазначених реєстрів, малі підприємства ведуть фінансовий облік активів, капіталу й зобов’язань, що зумовлює застосування тут інших реєстрів: журналів-ордерів і Головної книги чи Журналу обліку господарських операцій та відомостей М1-М5.

На підставі “Розрахунку сплати єдиного податку...” необхідно скласти кореспонденцію рахунків дебет рахунка 82 “Відрахування на соціальні заходи” – 57 % та дебет рахунка 84 “Інші операційні витрати” – 43 % загальної суми нарахованого податку, і кредит субрахунку 641 “Розрахунки з податками”, аналітичний рахунок “Розрахунки за єдиним податком” – на всю його суму. Одночасно треба провести записи у кореспонденції дебет субрахунку 791 “Результат основної діяльності” та кредит рахунків 82 “Відрахування на соціальні заходи”, 84 “Інші операційні витрати”. Сума перерахованого у бюджет єдиного податку відображається у кореспонденції дебет субрахунку 641 “Розрахунки з податками”, кредит субрахунку 311 “Поточні рахунки в національній валюті”.

Малі підприємства, де середньооблікова чисельність працівників за звітний період не більша 10 осіб та обсяг виручки від реалізації за рік не перевищує 500 тисяч гривень, можуть вести бухгалтерський облік за простою формою у відповідності до потреб управління без використання подвійного запису.

Основним реєстром за простою формою обліку є Книга обліку доходів та витрат, в якій здійснюють реєстрацію даних первинних документів за видами доходів та витрат з метою визначення результатів господарювання.

Книгу обліку доходів та витрат при потребі можна доповнити необхідними графами чи скоротити у відповідності до вимог виробництва та звітності.

Наявність засобів чи джерел їх утворення у Книзі не відображають, оскільки це здійснюється в описах майна. В описі зазначають вартість об’єктів основних засобів, виходячи з кошторисних (розрахункових) чи фактичних витрат на їх будівництво та придбання (доставку, встановлення, реєстрацію тощо), а на підставі даних про рік введення об’єктів в експлуатацію та норм амортизації розраховують знос (при відсутності таких даних знос може визначитися, виходячи із стану об’єкта).

Господарські операції тут оформляють первинними документами, складеними відповідно до статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996., а бухгалтерський облік на малому підприємстві ведеться безперервно з дня його реєстрації.

Облік доходів ведеться згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати” і до їх складу включають виручку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та інші доходи, відображаючи у лівій стороні Книги обліку доходів і витрат (графи 6-9). До складу виручки від реалізації продукції входять суми, отримані малим підприємством від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг за діючими цінами із виключенням непрямих податків та інших вирахувань з доходу. Виручку від реалізації відображають у графі 5, податкові зобов’язання з податку на додану вартість (ПДВ) – у графі 12. Дата надходження грошей записується у графі 13 “Відмітка про одержання”. Стан заборгованості на кінець звітного періоду визначають шляхом порівняння графи 10 “Загальна сума доходів” та графи 13 “Відмітка про одержання”.

Витрати обліковують за елементами у відповідності до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”. Матеріальні витрати та інші витрати відображають у правій стороні Книги. Матеріальні витрати, до яких належать вартість сировини, палива, будівельних матеріалів, запчастин, інших матеріалів, кормів, насіння, садивного матеріалу, тари тощо записують в графи 18 без ПДВ, який відображають в графі 25. Якщо підприємство не являється платником ПДВ, його суми мають входити до відповідної статті витрат. Куплені матеріальні цінності одразу списуються на виробництво. У вільних графах 19, 20 записують “Витрати за елементами по операційній діяльності” і відповідності до потреб. У графі 18 “Інші витрати” записують витрати, не враховані у попередніх графах. Для надзвичайних витрат передбачена графа 23, в яку записують втрати від надзвичайних подій (стихійного лиха) та витрат на їх запобігання і ліквідацію. В графі 24 відображають загальну суму витрат, здійснених у зв’язку з веденням господарської діяльності.

На основні засоби, що належать Господарству, нараховують амортизацію на загальних підставах, її відображають в графі 21. Норми амортизації затверджуються наказом (розпорядженням) керівника малого підприємства. Порядок встановлення цих норм регламентується пунктами 23 – 26 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”.

В кінці звітного періоду проводять інвентаризацію. При цьому складають інвентаризаційний опис. На підставі даних про фактичну наявність запасів уточнюють суму витрат на різницю перехідних залишків запасів (матеріалів, готової продукції, незавершеного виробництва) на кінець та початок періоду.

Загальний фінансовий результат визначають в кінці року або при припиненні діяльності як різницю між підсумками графи 10 “Загальна сума доходів” та уточненої суми витрат (графа 24).

Ведення Книги обліку доходів і витрат не вимагає спеціальної підготовки, вона легка і зрозуміла в користуванні, оскільки записи здійснюють без одночасного відображення взаємозв’язку господарських засобів та джерел. За даними бухгалтерських записів у Книзі можна отримати відомості про хід господарського процесу, скласти декларацію про доходи та про податок на додану вартість, баланс та звіт про фінансові результати.

За бажанням власника (засновника) малого підприємства можна вести аналітичний облік окремих видів засобів і зобов’язань шляхом використання відомостей обліку: основних засобів, витрат виробництва за видами діяльності, розрахунків тощо.

Для складання балансу використовують дані інвентаризаційних описів про наявність цінностей і відомості обліку основних засобів, де відмічають вартість одержаних та списаних об’єктів, суму нарахованої амортизації за звітний період та наведені відомості.

Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.