Быстрый переход к готовым работам
|
Оформлення “Списку використаних джерел”
5.8.1. Список використаних джерел –
це обов'язкова складова частина, важливий елемент наукового апарату дипломної
(курсової) роботи, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і
розміщується після висновків. Бібліографічний апарат є своєрідним
ключем до використаних автором джерел, ознакою наукової етики і культури
наукової праці. Крім того, він є показником рівня обізнаності автора з наявною
дослідницькою літературою за темою його роботи. 5.8.2. Описи джерел у “Списку
використаних джерел” мають бути повними і точними з дотриманням встановленої
послідовності розміщення окремих бібліографічних відомостей. Орієнтуватися тут
потрібно насамперед на бібліографічні каталоги та покажчики. Але якщо виникає
необхідність самостійно описати джерело, то слід звертатися до чинних державних
стандартів: ГОСТ 7.1-84 “Библиографическое описание документа. Общие требования
и правила составления”, ДСТУ 3582-97 “Інформація та документація. Скорочення
слів в українській мові та бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”,
ГОСТ 7.12-93 “Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие
требования и правила." 5.8.3. Джерела у “Списку
використаних джерел” слід розміщувати в
порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті або в алфавітному порядку
початкових букв бібліографічного опису. В останньому випадку можливе виділення
окремих видів джерел за їх походженням або змістовими особливостями. 5.8.4. Усі джерела (з першого на
останнє) мають бути пронумеровані за принципом суцільної нумерації арабськими
цифрами. Якщо використано дві чи більше праць одного автора, то вони вказуються
у хронологічній послідовності їх публікації. |
|