Еволюційні зміни логістичного менеджменту

Логістика є однією з ключових сфер підприємства в загальному економічному процесі створення споживчої вартості і може бути джерелом стратегічних переваг, коли логістичні операції слушно інтегровані, створюючи ключову сферу компетентності підприємства. Основна парадигма логістики наголошує, що інтеграція логістичної системи управління є більш ефективною у порівнянні з розрізненим управлінням окремими логістичними операціями. Розробка і застосування науково обґрунтованих логістичних стратегій управління підприємствами на різних рівнях управління є ключовими чинниками, що визначають участь України в інтеграційних процесах і адаптацію підприємств до умов глобальної економіки [25, с.20]. Важливі дослідження основних положень парадигми стратегічного управління в маркетингу і логістиці, створення нової концепції формування стратегій маркетингової та логістичної діяльності виконали зарубіжні та вітчизняні вчені Р. Баллоу, Дж. Койл, Е. Барді, Дж. Ленглі, П. Друкер, Ф. Котлєр, Д. Ламберт, І. Ансофф, В. Руделіус, Р. Шредер, К. Рутковський, М. Чинкота, О. Амоша, Є. Крикавський, І. Решетнікова, Є. Качан, Л. Федулова, М. Постан, Л. Фролова та ін. Віддаючи належне наукової і практичної значущості праць учених і дослідників, необхідно відзначити, що у вітчизняній і зарубіжній літературі відсутній комплексний підхід до управління інноваційною логістичною діяльністю з погляду її соціально-економічної значущості для суспільства і бізнес-середовища, узгодження інтересів зовнішнього і внутрішнього навколишнього середовища підприємств, координації об'єктивних умов ринку і суб'єктивних рішень менеджерів, що відповідають за логістичну діяльність промислових підприємств. Недостатньо розробленими є питання довгострокових відносин стратегічного партнерства, проблеми застосування сучасних стратегій управління запасами, формування ефективних ланцюгів доставки, інформаційних технологій при плануванні, прогнозуванні і управлінні логістичними процесами розміщення промислових підприємств. Невідповідність досягнень теорії вимогам практики інноваційного управління логістичними процесами на українських виробничих і комерційних підприємствах в умовах швидких чинників макросередовища, що змінюються, прискорення глобалізації, економічної інтеграції та соціалізації потребують пильного розгляду для досягнення поставленої мети і завдань дисертаційного дослідження. Українська економіка має бути здатна виконати складні завдання перехідного періоду задля забезпечення гідної участі в європейському і загальносвітовому економічному просторі [28, с.10].  

Глобалізація бізнесу вимагає ефективного управління матеріальними потоками та пов'язаними з ними інформаційними і фінансовими потоками, включаючи закупівлі сировини і матеріалів за кордоном і селективні продажі на міжнародних ринках, з широким використанням стратегічних альянсів і посередників, а також багато інших аспектів міжнародного виробництва і маркетингово-логістичних стратегій, включаючи аспекти розміщення виробництва на вітчизняних і зарубіжних ринках, управління запасами і стрічні продажі товарів. Використання підприємствами сучасних концепцій і стратегій управління дозволить істотно підвищити прибутковість і конкурентоспроможність бізнесу, поліпшити стан національної економіки і підвищити загальний рівень добробуту населення [33, с.20]. Для підприємств важливою є проблема формування і вибору інноваційних маркетингово-логістичних стратегій управління, що вимагає теоретико-методологічного й методичного забезпечення, адекватного тенденціям розвитку соціально-економічних відносин, тому дослідження вказаної тематики є актуальним в теоретичному і в практичному аспектах.