Ефективність логістики в інтеграційних економічних процесах

З появою глобальних логістичних мереж доставки з'явилися нові вимоги щодо здатності перевезення товарів швидко, надійно та дешево. Спроможність приєднатися до сучасного процесу, відомого під терміном "фізичний Інтернет", стало ключовим чинником, що визначає конкурентоспроможність підприємства та держави в цілому. Для країн та підприємств, що здатні до такого приєднання, фізичний Інтернет надає доступ до входу на нові ринки; але для країн, чиї зв’язки з мережею глобальної логістики є слабкими, витрати внаслідок виключення з цієї мережі є великими та швидко зростаючими. Незважаючи на причину або наслідки, ніяка країна не в змозі успішно розвиватися без великої експансії своєї торгівлі. Для цілей дослідження важливо визначити здатність України у сфері комерційної логістики, і заходи щодо для покращення цієї здатності. Для вирішення цього питання було проаналізоване дослідження Міжнародного Банку Реконструкції та Розвитку (МБРР) стосовно впливу логістики на глобальну економіку [314, с.26]. У вище означеному дослідженні був розроблений Індекс ефективності логістики (англ. The Logistics Performance Index, LPI) та його основні індикатори для різних країн. Розробка індексу LPI була виконана на основі широкого опитування глобальних транспортних компаній та термінових транспортних агентств, які є найбільш активними у міжнародній торгівлі. Логістичний індекс LPI та його основні індикатори представляють унікальний набор даних для вимірювання здатності країни у рамках певних вимірів логістики, що надає можливість відмітити логістичну ефективність 150 країн світу. Цей показник надає емпіричну основу щодо розуміння та співставлення відмінностей у комерційній логістиці та в інформаційній політиці країн стосовно здатності прийняття управлінських рішень в ситуації недостатніх виробничих потужностей та ресурсів, що стримують можливості та вибори логістичного процесу. Цей показник пропонує механізм щодо організації та прийняття управлінських рішень у процесах реформування та інвестування сфери виробництва, комерції та транспорту. Враховуючи вищесказане, важливим є розгляд впливу витрат внаслідок недосить розвинутої логістики на конкурентоспроможність країни та джерел цих високих витрат. Поза межами чинників часу та витрат на доставку товарів, все більше зростає важливість факторів надійності та передбачуваності мереж доставки у світовому розподіленні виробництва "точно в строк". Значними також є витрати щодо страхування від невизначеності. У рівній мірі витрати та якість логістики визначаються не тільки інфраструктурою та ефективністю суспільних логістичних компаній, але також якістю та конкурентноздатністю приватного сектора економіки. Окрім цього, у країнах з економікою, що розвивається, несприятливі географічні умови комбінуються із слабким сектором сучасного сервісу через бідність організацій або надмірне регулювання. Така  ініціатива Світового Банку представляє можливість оцінити та визначити ефективність логістичної системи та певною мірою сприяє зменшенню бідності, зростанню рівня якості життя та економічного розвитку [314]. Згідно цьому дослідженню, рейтинг логістичного індексу LPI України складає 2,55 балів за п’ятибальною шкалою, що поставило її на 73-тє місце серед 150 країн світу за цим показником. Перші три місця за показником ефективності логістики зайняли такі країни, як Сінгапур, Нідерланди та Німеччина (LPI=4,19, 4,18 та 4,10, відповідно). Із країн центральної та східної Європи за показником ефективності логістики попереду України розмістилися Угорщина, Чехія, Польща та Латвія (30-те, 38-ме, 40-ве та 42-ге місця, відповідно; Російська Федерація займає 99-те місце за показником логістичної ефективності (LPI=2,37). Очевидно, Україна повинна прагнути покращити власний рейтинг логістичної ефективності як одного із ключових чинників підвищення конкурентоспроможності та інтеграції країни у міжнародному розповсюдженні матеріальних потоків світової торгівлі.