Проблеми і методи розміщення виробничих підприємств

Сучасне виробництво відрізняється великими витратами праці на транспортування сировини, палива, готової продукції унаслідок територіальної віддаленості між окремими елементами виробництва, що збільшує його собівартість. У структурі витрат на виробництво промислової продукції статті витрат на сировину, матеріали і паливо налічують 3/4 усіх витрат. Сьогодні частка сировини і палива складає на залізничному транспорті 75%, на водному транспорті - 90-95% вантажообігу. Розміщення підприємств різних галузей залежить від наявності кваліфікованих кадрів, поліпшеного соціального капіталу. В умовах глобалізації економіки на розміщення продуктивних сил України впливовим є геополітичний чинник [223, с.101]. Враховуючи вищевикладене, стає очевидною актуальність удосконалення процесів та стратегій розміщення підприємств в управлінні підприємствами, як ключового чиннику успіху в складному конкурентному оточенні [226, с.22].

Місце розміщення виробничих підприємств і складів в логістичній системі підприємства може приводити до обмежень в створенні корисності часу і місця. Місце розміщення виробничих об'єктів безпосередньо впливає на витрати транспорту, рівень споживчого сервісу і витрачання запасів. Менеджер для даного місця розміщення об'єкту має можливість оперувати такими змінними, як транспортування, реалізація замовлення або система переміщення і перевантажень усередині об'єкту з метою максимізації корисності часу і місця, пропонованих клієнтам при мінімізації загальних витрат логістичної системи в цілому. До чинників зовнішнього середовища, що впливають на аналіз вибору місця розміщення для нового об'єкту або зміни місця розміщення вже існуючого об'єкту, відносяться розширення ринку, зміни місць мешкання споживачів, розширення асортименту виробів, що випускаються, погрози з боку конкурентів або поява нових джерел постачання. Додатково виступають інші чинники, що спонукають підприємство аналізувати число і місце розміщення власних об'єктів: поява глобальних ринків (ЄС або Європа в цілому), або глобальний підхід до процесів постачання сировини, запасних частин і інших компонентів для виробництва [268, c.7]. Рішення по розміщенню підприємства кардинально впливають на майбутню операції відділів логістики, маркетингу, виробництва і фінансів підприємства, тому місце розміщення об'єктів має враховувати прогнозовані умови господарської діяльності, щоби бути досить ефективним у середньостроковій та довгостроковій перспективі.

Чинник відстані або просторові взаємозв'язки впливатимуть на логістичні стратегії та витрати й іншими способами, окрім транспортних витрат. Фірма, що розташована далеко від своїх ринків, може використати склад, орієнтований на ринок, забезпечуючи доставку товарів споживачам за необхідний період часу. Відстань або просторові взаємозв'язки важливі для логістичних витрат, тому до сфери логістики входить визначення місця розміщення підприємства або складу. Методичні підходи до вирішення проблем з розміщення виробничих підприємств і складів розглядаються нижче в розділі.

Етапи ухвалення рішень з розміщення об'єкту. Підприємство має розглядати багато чинників, що впливають на вибір місця розміщення виробничого підприємства або складу. В дисертації розглядаються основні логістичні чинники, що обумовлюють рішення щодо розміщення об'єктів, оскільки логістика є одним з ключових чинників, що визначають рішення про місце розміщення об'єкту. Процес розробки і ухвалення рішення про місце розміщення підприємства є складним процесом, обумовленим низкою чинників, значення яких змінюється залежно від галузі економіки. Багато чинників мають якісний характер і представляють суб'єктивні думки менеджерів, зокрема, щодо робочої сили, населення або соціального адміністрування в районі потенційного місця розміщення. Проте, як далі буде показано в цьому розділі дисертації, ці чинники піддаються формальному аналізу [281]. Більшість рішень, що стосуються місця розміщення виробничих підприємств і складів, приймаються групами менеджерів. До складу таких груп зазвичай входять представники логістичних, виробничих, інженерних, кадрових, фінансових служб, а також фахівці у області планування об'єктів нерухомості. Процес ухвалення рішення про місце розміщення виробничого підприємства складається з таких етапів як аналіз проблеми пошуку місця розміщення для нового виробничого підприємства на основі досліджень витрат і вигод від додавання нового об'єкту, або зміни місця розміщення існуючого об'єкту в логістичній системі підприємства, формування групи, що розробляє основну інформацію про пропонований об'єкт, потребу в ділянці під забудову; продукції підприємства; потребу в кадрах, транспорті, комунальних послугах, екологічні умови і т. ін. [285, c.143]. Втім, більшість підприємств не використовують приведені вище формальні принципи підходу до прийняття остаточного рішення щодо місця розміщення на основі вищенаведених етапів. Особливу роль на першому етапі роботи групи по вибору місце розміщення грає визначення і аналіз основних чинників, які необхідно додатково розглянути при ухваленні рішення про будівництво або покупку власного складу після попереднього визначення регіону для розміщення. Розроблена в дисертації експертна система дозволяє істотно підвищити ефективність процесу при виборі оптимального місця розміщення підприємства. Р. Баллоу пропонує при ухваленні рішення про розміщення складу приймати до уваги такі елементи рішень як місцеве будівельне законодавство; відношення місцевих властей до ідеї будівництва складу на їх території; рельєфи території і витрачання розвитку складу; будівельний-конструкторські витрати; доступність пропонованих різними галузями транспорту послуг з перевезення; кількість, кваліфікація і ефективність робочої сили; податки, пов'язані з функціонуванням складу; потенційні загрози (пожежі, повені, розкрадання і т.п.); витрати на рекламу, страхування і доступність фінансових джерел; скупчення доріг і транспортних пунктів поблизу складу чи підприємства [234, c.45].

Логістичний вимір вибору місця розміщення об'єкту. Як вже згадувалося вище, розміщення промислового підприємства або складу безпосередньо впливає на створення чинників корисності часу і місця, пропонованих клієнтам. Неправильне розміщення об'єкту може відбитися в додаткових витратах або недостатньому рівні логістичного сервісу для клієнтів. Невдале місце розміщення об'єкту може поєднуватися з відсутністю достатньої кількості перевізників або послуг з перевезення, здатних забезпечити відповідні повідомлення. Невдале розміщення може бути у випадку розміщення підприємства поза торговою зоною міста, де не діють вигідні перевізні ставки. У обох випадках буде неможливо економічно перевозити сировину або готові вироби, а також може збільшитися час їх доставки, що приведе до зниження рівня споживчого сервісу і зростання витрат підтримки запасів. Аналіз місця розміщення підприємства відноситься до сфери дій логістичного персоналу. Виконання цього аналізу відділом логістики вимагає розгляду основ політики споживчого сервісу на підприємстві, а також експлуатаційні обмеження, що накладаються на логістичну систему виробничою і торговою діяльністю. Ухвалення рішень про місце розміщення найчастіше починається з виявлення територій, що пропонують мінімальні витрати транспортування, що відноситься до компетенції логістики. Подальший аналіз включає ряд елементів поза сферою логістики, наприклад, доступність і ціна ділянки, електроенергії і робочої сили, а також таких невимірних чинників, як елементи культури, відпочинку і освіти для даного місця розміщення підприємства. Первинний критичний логістичний аналіз пропонованого місця розміщення виключає пропозиції, неекономічні з погляду логістики, скорочуючи, таким чином, кількість альтернатив [239, c.235].

Застосовуючи логістичний критерій аналізу, керівництво, що ухвалює рішення, може врахувати такі чинники, як вплив окремого місця розміщення на загальні логістичні витрати, або доступність перевізних послуг окремих видів транспорту при перевезеннях до об'єкту або від нього. На рішення про розміщення об'єктів, особливо складів, можуть також мати сильний вплив стратегії фірми щодо політики споживчого сервісу. Досягнення бажаного рівня споживчого сервісу може зажадати використання способу транспортування, що гарантує швидкий час доставки. Отже, при розгляді можливості досягнення певного рівня споживчого сервісу слід проаналізувати залежності витрат складування і витрат транспортування, узгоджувати дії між логістикою й іншими відділами підприємства. Розміщення об'єкту впливає на логістичні витрати і рівень споживчого сервісу, пропонований підприємством. Ці логістичні аспекти впливають на ціну і конкурентоспроможність продукту, витрати виробництва і фінансове положення підприємства при виборі оптимального розміщення об'єктів.

Як обговорювалося вище, класична теорія розміщення об'єкту розглядає транспортні витрати як основний чинник розміщення підприємства [241, c.68]. Місце розміщення об'єкту, що враховує ринки збуту і джерела постачання, впливає на величину витрат транспортування і рентабельність підприємства. Класична теорія рекомендує такий варіант розміщення, що зводить до мінімуму загальні витрати на транспортування та збільшує доходи підприємства. Більшість сучасних методів аналізу місця розміщення об'єкту також роблять акцент на витратах транспортування; така концепція знаходить застосування в мережевому способі розрахунку координат розміщення об’єкту, що наводиться нижче у підрозділі [278, c.62].

Мережевий метод розміщення підприємств. Аналіз свідчить, що класики теорії розміщення об'єкту І. фон Тюнен, М. Грінхат і А. Вебер вважали транспортні витрати основним чинником впливу на вибір місця розміщення підприємства. Місце розміщення об'єкту, що враховує ринки збуту і джерела постачання, впливає на величину витрат транспортування і рентабельність підприємства, тому класична теорія рекомендує такий варіант розміщення, який зводить до мінімуму загальні витрати транспортування, збільшуючи доходи підприємства. Більшість сучасних методів аналізу місця розміщення об’єктів також роблять акцент на мінімізації витрат транспортування. Ця концепція віддзеркалюється в мережевому методі визначення місця розміщення для підприємства, який допомагає знаходити місця локалізації, що характеризуються найнижчими витратами на доставку сировини і готових виробів в рамках географічної мережі координат. Цей спосіб дозволяє визначити координати місця розміщення, що відрізняється найнижчими витратами як “центру тяжіння” для доставок сировини і готових виробів. Мережевий спосіб припускає, що джерела походження сировини і ринки збуту готових виробів чітко визначені, а підприємству відома кількість кожного продукту, який воно купує або продає. В рамках мережевого способу Декартова координатна сітка накладається на географічну територію, що охоплює джерела постачання сировиною і ринки збуту готових виробів. Нульова точка мережі координат відноситься до конкретного географічного місця, як і всі інші дані місця дислокації. Завдяки цьому підприємство може знати положення кожного джерела закупівлі і ринку збуту за допомогою їх координат на сітці. Як відзначалося вище, мережевий метод визначення центру координат має застосування, аналогічне статичним задачам теоретичної механіки при пошуку координат центру ваги тіла із перетином складної форми. На рис. 4.4 представлено приклад розміщення джерел сировини і ринків збуту підприємства, яке має намір ухвалити рішення про розміщення виробничого об'єкту [289].