Методичні аспекти оцінки ефективності та прогнозування розвитку фермерських господарств

Проблема визначення ефективності фермерських господарств дуже складна в теоретичному і практичному плані. Існує щонайменше три проблеми, вирішення яких забезпечить наукове підґрунтя до методичних підходів оцінки ефективності суспільного виробництва в цілому і означеної категорії господарств, зокрема. Маються на увазі: - конкретизація сутності категорії “ефективність виробництва”; - деталізація критеріїв ефективності за її видами; - систематизація показників ефективності та методів їх розрахунку з урахуванням як специфіки сільськогосподарського виробництва, так і особливостей розвитку фермерства України на макро- та мікро рівнях. Наявність та різноманітність теоретичних положень економічної думки щодо ефективності виробництва узагальнено можна звести до двох напрямів. Перший – це теоретичні концепції, які започаткували і розвинули трудову теорію вартості, кла¬сиками якої були А. Сміт, Д. Рікардо, С. Сісмонді, К. Маркс, Ж.-Б. Сей [84,124,135]. Автори теоретичної концепції виходили з того, що прибуток власника засобів виробництва є неоплаченою часткою праці найманих працівників, яку власник засобів виробництв привласнює, купуючи на ринку робочу силу. Другий існуючий напрям економічної теорії виходить з цілей економічної ефективності (Маршалл А., Кейнс Дж., Шумпетер Й. та ін.) [168], а також обмеженості факторів виробництва та продуктивного їх використання. Але й тут ос¬нову теорії становить забезпечення економічного зростання як вираз інтересів влас¬ників засобів виробництва, власників капіталу. В економічній літературі можна виділити три основні підходи до вивчення про-блеми ефективності виробництва. Це, по-перше, точка зору, яка обґрунтовує ефек-тивність живої праці, теоретичною основою якої є трудова теорія вартості та дії за¬конів її руху. Такі погляди притаманні роботам марксистсько-ленінського спрямуван¬ня, пізніше радянських вчених, які розвивали теорію соціалізму і побудови комуніс¬тичного суспільства (Астрадекас В., Плишевський Б., Крушков Г., Медведєв В., Струмілін С., Ноткін А. та ін.) [87,136], а також таких зарубіжних вчених-економістів, як М.Гіліс, Д.Перкінс та ін. [171]. Друга точка зору – всі показники ефективності виробництва залежать від показника ефективності сукупної праці. Наприклад, П. Самюельсон, В. Нордгауз та Форрестер Дж. [152], розвиваючи цю ідею, стверджують, що дана катего¬рія не обмежується матеріальним виробництвом і пов'язують її з сукупним економіч¬ним зростанням. Третя точка зору об'єднує погляди, які відображають ефективність як узагальнюючу категорію, що віддзеркалює виробничі відносини і є носієм відпо¬відного понятійного апарата, а також характеризується показниками ефективності живої праці, ресурсів, витрат на мікрорівні. Ці погляди висвітлені у дослідження Д. Скотта, М. Прокоп'єва, П.Борщевського, А. Гальчинського, П. Єщенка та ін