Законодавчі основи забезпечення життєдіяльності осіб похилого віку

Законом, що встановлює права, пільги та переваги для зазначених вище категорій громадян, є Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" від 16.12.1993 3721-XII. Відповідно до вказаного Закону людьми похилого віку в Україні вважаються: чоловіки у віці 60 та жінки у віці 55 років і старші, а також особи, яким до досягнення загального пенсійного віку (про пенсійний вік мова йтиме нижче) залишилося не більше як півтора року. Громадяни похилого віку мають згідно з Законом такі права та переваги. 1. Право на працю. Досягнення пенсійного віку зовсім не означає, що людина обов'язково повинна виходити на пенсію. Люди похилого віку мають такі самі права на працю, як і молоді люди. Звільнення працівника з ініціативи роботодавця або відмова у прийнятті на роботу тільки з мотивів досягнення таким працівником пенсійного віку законом забороняється. 2. Право на пенсію. Право на пенсію за віком має кожний літній громадянин, який досяг пенсійного віку (55 років для жінок і 60 років для чоловіків) і має встановлений законом мінімальний стаж роботи (жінки - 20 років, чоловіки - 25 років). Право на пенсію обумовлено трудовим внеском людини і не обмежується будь-якими обставинами, включаючи наявність у людини похилого віку інших доходів. Отже, пенсії за віком виплачуються у повному розмірі без врахування заробітків (або інших доходів), одержуваних пенсіонером. При виході на пенсію виплати одноразової грошової допомоги, які можуть провадитися роботодавцями, не підлягають оподаткуванню. Громадянам похилого віку, які не мають права на пенсію (наприклад, не мають достатнього стажу, необхідного для призначення пенсії), державою надається державна соціальна допомога. 3. Забезпечення протезною допомогою. Громадяни похилого віку безплатно або на пільгових умовах забезпечуються протезами, слуховими апаратами, зубопротезуванням. 4. Крім того, самотні громадяни похилого віку мають також додаткові права, а саме: Право на догляд. За наявності висновків медичних закладів, що самотні громадяни похилого віку потребують постійного стороннього догляду, їм призначається державна соціальна допомога на догляд, а також надається державними установами соціально-побутове обслуговування вдома; Пільги щодо оподаткування. Самотні громадяни похилого віку, які мають у власності житловий будинок, дачу або будинок в садівничому товаристві, звільняються повністю або частково від сплати земельного податку або орендної плати за землю; Переважне право на встановлення домашнього телефону. Для користування зазначеними вище правами громадянам похилого віку не потрібно отримувати жодних особливих посвідчень або інших документів. Посвідченням для них слугує паспорт або пенсійне посвідчення.