Середній клас як база соціально-економічних перетворень в Україні

Середній клас як база соціально-економічних перетворень в Україні Як свідчить досвід різних країн побудова ринкової економічної системи, зокрема при переході від адміністративно-командної системи, супроводжується змінами соціальної структури суспільства, формуванням нових страт, які відповідають новим майновим та суспільним відносинам. Для цього були можливі два альтернативні напрями соціальних змін: формування середнього класу як основного шару населення або утворення соціально поляризованого суспільства з двома головними соціальними групами – багатими та бідними. Перший напрям – це рух так званим європейським шляхом, другий –латиноамериканським. [73] Середній клас – органічна складова розбудови демократичної держави. Про це свідчить історичний досвід розвинутих країн. Його характерні ознаки, критерії та чинники поступово змінюються, диференціюються. На даному етапі економічного та соціального розвитку України концептуальні засади формування середнього класу можна розглядати в два підходи: 1. Як передумови зростання сукупних доходів населення, насамперед бідних та мало захищених її верств; 2. Як методологічні підходи щодо визначення середнього класу на основі розвитку малого та середнього бізнесу. Середнім класам різних країн притаманні певні загальні ознаки, хоча вони, – безумовно, не ідентичні, оскільки віддзеркалюють економічні, культурні, політичні особливості розвитку кожної конкретного суспільства. Відповідно середні класи різних країн відрізняються не тільки за рівнем доходів та стабільністю, а й за роллю в суспільному житті. Водночас такі специфічні риси середнього класу як наявність спеціальної освіти та високий професійний статус спостерігаються в усіх країнах. Характерною ознакою розвитку середнього класу є поступові зміни його структури. Якщо на початкових етапах основу середнього класу становили дрібні власники, то сьогодні більшість середнього класу економічно розвинутих країн складають особи найманої праці, що мають настільки високу освіту і кваліфікацію, які практично гарантують їм зайнятість і високі доходи. Власність же цього „нового середнього класу” формується шляхом участі в пенсійних та страхових програмах, придбання в кредит житла тощо. Слід підкреслити, що ознаки середнього класу взаємообумовлені та взаємопов’язані. Саме їх сукупність і дозволяє йому виконувати відповідні суспільні функції. Безперечно, соціальний шар, який би повністю відповідав всім критеріям середнього класу в суспільствах, що протягом тривалого історичного періоду розвивались тільки (або принаймні переважно) еволюційним шляхом, в країнах перехідної економіки ще не сформувався. Хоча науковий і практичний інтерес до проблеми формування і розвитку середнього класу в Україні різко зріс у 2001 р. вона досі знаходиться в нашій країні на публіцистичному рівні. Це здебільшого невеликі тезиси та найчастіше невеличкі наукові статті, які орієнтовані в першу чергу на вирішення питання, чи існує в загалі середній клас, та що він із себе представляє. На сьогодні одним з найвагоміших видань присвячене проблемам формування та розвитку середнього класу є – Послання Президента України до Верховної Ради України „Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2001 році”. В ньому крім теоретичних аспектів розвитку середнього класу наведена велика кількість статистичних даних, які дозволяють більш глибоко „зануритися” в проблему формування середнього класу. Автори дослідження вважають, що середній клас в Україні ще тільки складається за рахунок шарів перехідного періоду . При цьому соціальні шари українського суспільства, які формуються, знаходяться на різних рівнях зрілості, розрізняються по темпах. І з цим неможливо не погодитись. Лібанова Е.М. [70, 71, 72, 73], Паніотто В.І. [88] до основних ознак визначення середнього класу відносять матеріальні заходи – власність (перш за все нерухомість – житло, земля, засоби виробництва), середні доходи (що визначені за національними стандартами), кваліфікаційно-освітня підготовка та високий соціальний статус, самовизначення себе з середнім класом. В.О.Мандибура [81], до цих ознак відносить споживчі критерії соціальних груп власників середнього капіталу, власників рантьє, малого та середнього бізнесу (МСБ), працівників високою кваліфікації, фермерів, представників аграрного бізнесу. Середній клас визначається автором за середнім рівнем споживання, який дорівнює від одного до двох мінімальних бюджетів. Тобто МСБ є найважливішим оціночно-вихідним індикатором, що характеризує життєвий рівень населення. МСБ дозволяє визначити величину вартості межі рівня споживання, де здійснюється перехід від стану малозабезпеченості до середнього рівня (стан достатку складає рівень споживання, який дорівнює один МСБ, стан заможності – до двох МСБ). Т. Кір'ян та М. Шаповал [29], розглядають набір основних ознак приналежності до середнього класу за рівнем доходів, наявності майна, кваліфікаційного статусу, освіти, вміння пристосуватися та успішно діяти в ринкових умовах. Російські вчені визначають середній клас, до якого належать забезпечені особи, що більше всього цінують свої власні життєві інтереси та стабільність, і досить прохолодно відносяться до бажання увійти до влади. Деякі вчені пропонують визначати приналежність до середнього класу за володінням певними активами чи споживанням окремих послуг. [99] Але рішення стосовно того, які активи чи споживчі послуги визначають приналежність до середнього класу будуть довільними. Наприклад, в [68] автор виділяє володіння автомобілем як значну ознаку добробуту та стилю життя середнього класу, яке швидко зростало в часи перехідної економіки у більшості країн. У [9] автори стверджують, що представники середнього класу користуються рядом послуг, які включають оренду житла, користування спортивно-оздоровчими комплексами, відвідують культурно-розважальні центри та інше. Інститут соціальних та економічних проблем населення пропонує визначати середній клас як домогосподарства, у яких грошові доходи перевищують витрати, що дає змогу робити заощадження. Нині формується політична думка, яка розглядає середній клас в аспекті політичного стабілізатора та носія соціал-демократичних принципів, середній клас, що тільки починає зароджуватися в Україні. Але середній клас у значній мірі як суб'єкт бізнесу ще не має в Україні достатніх умов для свого активного розвитку. З інших поглядів розглядають певні партії це поняття, надаючи ознаки виборчого електорату, а саме як „носія демократичних і політичних свобод”. Існує думка визначати середній клас на підставі акценту уваги на масштабі цього прошарку серед населення України, або його частки у податковому наповненні бюджету тощо. [72] Все це свідчить про те, що, по-перше, проблема становлення середнього класу в Україні не розпочинається з „чистого листа”, по-друге, цей процес має свої певні особливості, не є стабільно-послідовним і значною мірою проходить під негативним впливом економічної кризи та соціальних деформацій, які відбуваються в перехідній період. Як відомо, економіка України в роки незалежності протягом 1991-1998 р. витримала два кризових етапи, які відчутно вплинули на життєвий рівень населення, особливо на його розшарування.