Роль сфери послуг в економіці України

Сучасний період економічного розвитку характеризується значним розширенням сфери послуг. Послуги можна визначати як економічний вид діяльності. Послуги – це дія або виконан-ня робіт, вони невідчутні. Послуги можна також характеризувати за контрастом з товарами. То-вар – це відчутний об’єкт, який створюють та продають або використовують пізніше. Послугу створюють та споживають одночасно (або майже одночасно). У дійсності майже завжди придбання товарів супроводжується супутніми послугами. Таким чином, ці предмети не є антиподами, але ймовірно виражають два аспекти одного континуума [5; 6]. У багатьох країнах економічна роль послуг протягом десятиріч стійко зростала. У промислових державах на початок 1990-х частка послуг у валовому внутрішньому продукті перевищувала 65%. Домашні господарства та фірми потребували більше послуг та їх кращої якості. Таке збільшення попиту можна пояснити чотирма напрямками розвитку: 1) зростаючою потребою в послугах взагалі; 2) дезінтеграцією послуг, що спочатку надавалися внутрішніми силами та перенесенням частки робіт на зовнішніх продавців спеціалізованих послуг; 3) приватизацією в сфері послуг; 4) прогресивним розвитком комп’ютерних та телекомунікаційних технологій. Приватизація в сфері послуг спонукала до появи конкурентного ринку, що дозволив більш повно виявити та задовольнити потреби споживачів. Інтенсивний розвиток комп’ютерної техніки й телекомунікаційних мереж відчутно впливає на торгівлю послугами. Комп’ютерні розробки спростили торгівлю, збільшивши швидкість обміну інформацією та створивши умови для появи нових послуг, що зумовлює зростання не тільки торгівлі, але й прямих іноземних інвестицій [6, с. 93]. Зростання споживання послуг у багатьох спричиняє числені зміни способу життя рядових громадян.