Сутність, поняття та аналіз організаційно-технічного рівня виробництва

Сутність, поняття та аналіз організаційно-технічного рівня виробництва У ряді робіт з теорії виробництва [33] виробничий процес розглядається як перетворення виробничих ресурсів за допомогою можливостей виробництва в готовий продукт. Таке тлумачення виробничого процесу не розкриває діючого механізму його здійснення. Для його розуміння необхідно дати відповідь на ряд питань, що становлять значний науковий інтерес: – що є ресурсами, які залучаються в процесі виробництва та їх фізичні вимірники? – що таке «фактори виробництва», яка їх роль в ефективності процесу виробництва та які їх фізичні вимірники? – як здійснюється трансформація ресурсів у готовий продукт, тобто який механізм виробництва продукції? – що є результатом процесу виробництва та які його вимірники? Джерелом будь-якого виду діяльності є ресурси, які має у своєму розпорядженні підприємство. У даному випадку під ресурсами розуміється сукупність тих природних і технічних можливостей, які можуть бути використані в процесі виробництва товару й інших цінностей. У даній роботі при проведенні аналізу до виробничих ресурсів віднесено: – енергетичні ресурси відповідають елементу «енергія»; – трудові ресурси – елементу «жива праця»; – технічні ресурси – елементу «засоби праці»; – матеріальні ресурси – елементу «предмет праці». Загальною істотною ознакою виробничих ресурсів є їх матеріальна природа, тобто всі виробничі ресурси є предметами матеріальної діяльності, що мають речову основу [9]. Як вимірники виробничих ресурсів прийнято такі: – трудові ресурси характеризуються чисельністю людей, зайнятих у процесі виробництва; – технічні ресурси характеризуються енергетичною (експлуатаційною) потужністю машинного парку (засобів праці); – енергетичні ресурси, характеризуються обсягом паливно-енергетичних ресурсів, що витрачаються в процесі виробництва та забезпечують енергетичну потужність; – матеріальні ресурси характеризуються потрібною кількістю сировини і матеріалів. Загальною характерною ознакою виробничих ресурсів є можливість їх участі в процесі виробництва. Наявність ресурсів відображає готовність до процесу виробництва, але не свідчить про його початок, оскільки вимірники ресурсів не містять часової характеристики. Вступивши в процес виробництва, вони стають ресурсами, що «виробляють», тобто виступають вже в іншій іпостасі, а саме – вони стають можливостями виробництва [73]. Такий підхід до визначення виробничих ресурсів дозволяє зрозуміти суть можливостей виробництва. Фізичні обсяги і технічні характеристики можливостей виробництва, пропорції в їх взаємодії, обумовлені організацією, технікою та технологією виробництва, самим зумовлюють динаміку його розвитку і повною мірою обумовлюють ефективність результатів виробництва [95]. При визначенні поняття «Можливості виробництва» потрібно виходити зі смислової характеристики слова «можливість», тобто можливість робити, можливість виробляти. Можливості виробництва – це виробничі ресурси, що витрачаються в часі, знаходяться в рамках постійної взаємодії. Розмірні характеристики можливостей виробництва відрізняються від вимірників ресурсів часовим параметром. Можливості виробництва лежать в основі ефективності управління [78]. Науковий рівень ефективності управління виробництвом повинен супроводжуватися вдосконаленням тих розділів економічного аналізу, які відображають рівень організації, техніки та технології виробництва. З'явилася необхідність визначення зв’язку зростання їх рівнів з економічними показниками виробництва, кількісного вираження цього зв'язку і визначення впливу організаційно-технічного рівня виробництва на показники ефективності виробництва. У даній роботі розглянуто основні питання аналізу організаційно-технічного рівня виробництва (ОТРВ) на гірничо-збагачувальному комбінаті (ГЗК), схему техніко-економічних показників, а також вплив організаційно-технічного рівня на ефективність використання виробничих ресурсів. Поняття «організаційно-технічний рівень виробництва» є однією з основних категорій науково-технічного прогресу [118]. Вдосконалення організаційно-технічного рівня є головним фактором прискорення впровадження наукових досягнень у виробництво, зниження витрат на випуск нової продукції, поліпшення її якості та істотного підвищення ефективності виробництва, яке знаходиться в прямій залежності від темпів і характеру технічної та технологічної досконалості виробництва як безперервного процесу підвищення організаційно-технічного рівня виробництва [102]. Останнім часом в економічній літературі приділяється значна увага питанням визначення рівня виробництва. Проте, незважаючи на те, що проблема оцінки організаційно-технічного рівня виробництва не нова, у ряді галузевих методик і в літературі з цієї проблеми немає єдності навіть у застосуванні термінології для визначення початкового рівня його розвитку. Зокрема, використовуються такі поняття, як «техніко-економічний рівень», «технічний», «техніко-організаційний», «науково-технічний» тощо. В одних випадках розглядають рівень техніки, в інших – рівень технології виробництва або рівень організації і технології виробництва. У деяких галузевих матеріалах (наприклад, в електротехнічній промисловості) організаційно-технічний рівень виробництва розглядається як ступінь досконалості техніки, технології й організації виробництва, а також ступінь досконалості виробів, що випускаються підприємством. В інших же галузях, наприклад, у машинобудуванні, легкій промисловості під організаційно-технічним рівнем розуміють лише ступінь досконалості технологічного устаткування.