Сутність формування економічних відносин в інтегрованому бурякоцукровому виробництві

У перехідний для України період важливим є визначення рис і з’ясування причин економічної кризи у бурякоцукровому виробництві. Загальна теорія ринку цукру потребує переосмислення з урахуванням нових проблем, що їх ставить перед економічною теорією поглиблення негативного стану галузі. Тому проблема формування ринку цукру і адекватних йому організаційно-економічних структур має національне значення. Дослідження останніх років характерне тим, що дедалі більшої актуальності набуває суть та значення економічних відносин у всіх галузях агропромислового комплексу. У працях багатьох західних вчених та економістів країн СНД ототожнюється вивчення економічних і виробничих відносин [66, с. 479]. Це пояснюється тим, що об’єктом вивчення політичної економії і економічної теорії є діяльність людей у сфері виробництва, обміну, розподілу і споживання, законів розвитку економічних систем. Кілька десятиліть з цього приводу тривали дискусії і у працях радянських економістів. У процесі сформувалася така точка зору: виробничі відносини тотожні економічним відносинам [66, с. 197]. Однак вважаємо, що таке порівняння неправомірне. Оскільки найважливішою проблемою сучасної економіки є зупинення спаду агропромислового виробництва, зокрема, у цукровій галузі, гарантування продовольчої безпеки держави, державної підтримки підприємств у галузі АПК, вважаємо за потрібне розкрити суть та значення економічних відносин, показати їх вплив на формування інтегрованого бурякоцукрового виробництва. Теоретичною і методологічною основою дослідження бурякоцукрового підкомплексу є праці класиків економічної науки: Адама Сміта, Давида Рікардо, Альфреда Маршалла, Джона Гейтс Кларка, Карла Менгера, Вільяма Джевонса, Леона Вальраса, Вільфреда Парето, У. Джемма, Ч.-С. Пірса, Д. Дьюі, Д. Кейнса, Т. Веблена, Дж. Коммонса, К. Маркса, П. Самуельсона, Ф. Енгельса; теорія державного регулювання ринку цукру у перехідний період, системний підхід до вивчення ринкових відносин; фундаментальні дослідження вітчизняних та зарубіжних економістів: С. Мочерного, П. Саблука, О. Макарця, В. Поплавського, Є. Імаса, А. Фурси, О. Шпичака, О. Варченко, О. Олійника, І. Федоровича, О. Зайця, І. Яремчука, С. Дусановського та ін. Методологічною основою розвитку інтеграції у бурякоцукровому виробництві є об’єктивна закономірність поєднання промислового і сільськогосподарського виробництв. Необхідність її зумовлена розвитком продуктивних сил, прискоренням науково-технічного прогресу, розширенням взаємозв'язків сільського господарства з іншими сферами економіки. Інтеграційні процеси належать до тих фа¬кторів, які формують взаємовигідні відносини сільськогосподар¬ських товаровиробників з переробними, обслуговуючими галу¬зями, торговельними та іншими структурами. Суттєво підвищують ефективність бурякоцукрового виробництва. Термін „інтеграція” з лат. integratio означає поєд¬нання окремих частин в єдине ціле. В широкому смислі слова під інтеграцією розуміють посилення економічних і виробничих зв'язків між різними країнами, окремими сферами і суміжними галузями, а та¬кож між різними підприємствами, організаціями та іншими суб’єк¬тами ринку [2, с. 2]. Під агропромисловою інтеграцією розуміють розвиток виробничих і економічних зв'язків між галузями і підприємствами агропромислового комплексу, які пов'язані між собою, технологічно й об'єктивно орієнтовані на поєднання їх матеріальних інтересів у процесі виробництва і реа¬лізації кінцевої продукції із сільськогосподарської сировини [4, с. 554]. Закономірним є по¬силення таких зв’язків. Оскільки з погли¬бленням суспільного поділу праці сільське господарство не може забезпечувати умови власного відтворення, тому що його розвиток за¬лежить від промисловості, яка в свою чергу поставляє селу необхідні засоби виробництва. Значення і роль сільського господарства відображається у поглибленні міжгалузевих зв'язків у межах всього бурякоцукрового виробництва. Цукровий буряк надходить як сировина у промисловість для переробки.