Групування витрат в процесі бюджетування на підприємстві

Групування витрат в процесі бюджетування на підприємстві Витрати є неодмінним атрибутом будь-якої діяльності. Від рівня витрат залежатиме економічна ефективність та конкурентоспроможність підприємства і окремих видів продукції. Оскільки бюджетування спрямоване на підвищення ефективності роботи підприємства, управління витратами становитиме основу бюджетування як технологія управління. Відповідно до українського законодавства витратами вважається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) за звітний період [84, с. 225]. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, а саме П(С)БО 16 «Витрати» передбачають поділ витрат на окремі види за:  способом віднесення вартості на собівартість продукції, робіт чи послуг (ст.4);  періодичністю виникнення (ст. 7);  цільовим призначенням (статті калькуляції) (ст. 11-17);  відношенням до змін обсягу виробництва (ст. 16);  охопленням нормуванням (ст. 11);  економічними елементами ( ст. 21-26). Крім зазначеного документа, який в більшій мірі регламентує облік витрат на підприємстві, в Україні були прийняті «Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості», затверджені Державним комітетом промислової політики України від 2.02.2001 р. №47 (далі Методичні рекомендації №47) [102]. Цей документ не мав статусу обов’язкового, носив методично-рекомендаційний характер. У липні 2007 року даний документ втратив чинність і на його місце затверджені нові «Методичні рекомендації з формування собівартості продукції, робіт та послуг у промисловості» затверджені Міністерством промислової політики України від 9.07.2007 № 373 (далі Методичні рекомендації №373). Однак даний документ не використовується на опитаних машинобудівних підприємствах, що й зумовило переважне використання в роботі Методичних рекомендацій №47. Діючі до прийняття стандартів бухгалтерського обліку «Типові положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості» (Постанова КМУ від 26.04.96 р. №473) (далі Типові положення) [104] передбачали поділ витрат за наступними ознаками:  місце виникнення витрат (витрати виробництва, цеху, дільниці, служби);  вид продукції, робіт, послуг (витрати на вироби, типові представники виробів, групи однорідних виробів, одноразові замовлення, валову, товарну, реалізовану продукцію);  вид витрат (витрати за економічними елементами, витрати за статтями калькуляції);  спосіб перенесення вартості на продукцію (витрати прямі, непрямі);  ступінь впливу обсягу виробництва на рівень витрат (витрати умовно-змінні, умовно-постійні);  календарний період (витрати поточні, одноразові).