Класифікація показників та параметрів людського розвитку

Класифікація показників та параметрів людського розвитку Концепція людського розвитку, як особлива теоретична система й орієнтована на практику державного управління методологія, створювалася ПРООН саме для завдань сприяння людському розвитку як на мегаекономічному (міжнародному) рівні, так і на макроекономічному рівні (кожної окремої країни). Індикаторами сталого розвитку слугує інформація, яка вказує на зміни в часі, що відбуваються в економіці, соціальному житті, довкіллі. Цим зумовлюються і підходи до оцінювання людського розвитку, що сформувалися на рівні цієї міжнародної організації. На міжнародному рівні розрахунок інтегрального соціально-економічного показника, який відображав би всі аспекти людського існування, поки що не вбачається можливим з причин обмежень міжнародної статистичної бази та труднощів інтерпретування для розробки управлінських рішень у різних країнах. У зв’язку з цим методологія вимірювання людського розвитку ПРООН ґрунтується на мінімальному наборі показників, кожен з яких покликаний кількісно виразити один з ключових напрямків (вимірів) людського розвитку або аспектів розширення людського вибору. Ці показники час від часу переглядаються, нові (обгрунтованіші і/або точніші) вводяться додатково, деякі показники відкидаються, процедура розрахунку інших змінюється і т.д., однак ключові виміри людського розвитку залишаються незмінними відтоді, як Мегнад Десаі та Амартья Сен запропонували індекс розвитку людського потенціалу (індекс людського розвитку), а ПРООН включила його у свою доповідь 1990 року [37]. Цей індекс є своєрідним рейтинговим показником, що дозволяє в цілому методологічно коректно та інформаційно-обґрунтовано визначити місце кожної країни на єдиній шкалі. Слід зазначити: навіть для ПРООН, котра в побудові цього індексу тісно співпрацює із статистичними службами ООН, ЮНЕСКО, Світового банку й інших міжнародних організацій, нелегко отримувати від багатьох країн, особливо від тих, що розвиваються, необхідні дані для визначення національних ІЛР. Тому частина даних по країнах є оцінною. А по кількох ІЛР узагалі не визначається. Оскільки там відсутні або не публікуються необхідні вихідні дані. Йдеться про Афганістан, Ірак, КНДР, Ліберію, Сомалі та десять найменших за чисельністю населення держав (приміром, Андорру, Ліхтенштейн, Монако, Науре, Тувале). ІЛР розраховується за формулою простої середньої арифметичної з індивідуальних нормованих індексів тривалості життя, рівня освіти та ВВП. Це саме ті три виміри, які відображають ключові можливості у забезпеченні всього процесу людського розвитку: прожити довге й здорове життя (довголіття); набути, розширювати й оновлювати знання (освіченість); мати доступ до засобів існування, що забезпечують гідний рівень життя (матеріальний рівень життя).