Види та форми процентного ризику банку

Види та форми процентного ризику банку Питанням дослідження видів та форм процентного ризику займалися як вітчизняні, так і закордонні науковці, серед яких можна виділити: С.Козьменка , Ф.Шпига [ ], С. Прасолову [ ], Х. Вана Грюнінга, Брановича- С.Братановича [ ],О.Кириченка [33], І. Балабанова [ ], Дж. К. Шима [ ], І.Сало , О. Криклій [ ]. Серед науковців відсутня єдина точка зору щодо виділення форм процентного ризику, однак, Базельський комітет з банківського регулювання виділяє п’ять основних форм процентного ризику:  ризик переоцінки;  ризик зміни кривої дохідності (може приймати вигляд паралельного зсуву, зміни нахилу і повороту, зміну форми та поворот з вигином);  базисний ризик;  ризик права вибору;  економічний ризик. Даної класифікації дотримується більшість науковців [46, , , ], тому розглянемо вищенаведені форми процентного ризику більш детально:  ризик переоцінки (ризик зміни вартості ресурсів) виникає внаслідок різниці в строках погашення або переоцінки ставок за активами банку, зобов’язаннями або позабалансовими інструментами (строки погашення або переоцінки використовуються для фінансових інструментів, відповідно, з фіксованою або зі змінною процентною ставкою). Таким чином, трансформація пасивів і активів за строками погашення завжди супроводжується ризиком часового розриву, оскільки моменти встановлення ціни активів і пасивів, що виражаються конкретною процентною ставкою, не співпадають;  ризик зміни кривої дохідності, який виникає через паралельний зсув або зміну нахилу чи форми кривої дохідності. Небажаний зсув кривої дохідності або зміна її форми може призвести до значного скорочення прибутку банку або зменшення власного капіталу [51]. Розглядаючи ризик зміни кривої дохідності, слід звернути увагу на типові зміни кривої дохідності, що представлені ілюстраціями, наведеними в додатку Б.  базисний ризик (базовий ризик) виникає у результаті невідповідності зміни процентних ставок за подібними активами і пасивами з однаковими строками погашення або переоцінки. Ця складова відображоє можливі втрати від зменшення процентної маржі. Базисний ризик виникає в тому випадку, якщо ставки залучення ресурсів і ставки розміщення «плавають» одна відносно одної. Якщо банк встановлює ставки залучення з фіксованою маржею відповідно до ставок розміщення, то базисний ризик закривається, але зростає економічний ризик. У випадку, якщо банк встановлює ставки залучення і розміщення на рівні середньоринкових, то він зменшує економічний ризик, збільшуючи при цьому базисний. Базисна складова процентного ризику тісно пов’язана з кредитним ризиком: якщо погіршується якість робочих активів, то ефективна ставка розміщення знижується внаслідок додаткових відрахувань до резерву для покриття можливих збитків і, відповідно, зменшується ефективна маржа [39, , ];  ризик права вибору (опціональності) виникає в тому випадку, коли клієнт банку має право, але не зобов’язання, змінити розмір чи час виплат або хоча б одну з виплат у грошовому потоці за заданим фінансовим інструментом. У даному випадку виникає несиметричний профіль ризику банку, тобто банк приймає на себе за даним фінансовим інструментом заздалегідь більший процентний ризик, ніж його клієнт. Аналізуючи ризик опціональності, слід сказати, що оцінка даної форми процентного ризику є найскладнішою, а його роль дедалі збільшується внаслідок ускладнення фінансових інструментів;  економічний ризик як складова процентного ризику відображає ризик втрат від зміни попиту і пропозиції за конкретними фінансовими інструментами внаслідок несприятливої зміни процентних ставок. Наприклад, падіння номінальних ставок за депозитами «до запитання» нижче рівня інфляції, швидше за все, призведе до різкого скорочення попиту на деякі послуги банків [ , ]. З метою управління процентним ризиком шляхом диверсифікації використовується класифікація, яка поділяє процентний ризик на диверсифікований (або несистематичний) і недиверсифікований (або систематичний). Диверсифікований ризик пов’язаний з індивідуальними характеристиками фінансових інструментів, що входять до складу портфелю його активів та пасивів (строк до погашення, графік та структура виплат, ринкова вартість, дохідність до погашення), як призводять до різної їхньої чутливості до впливу зміни ринкових процентних ставок. Поняття диверсифікованого ризику, ризику часового розриву та зміни кривої дохідності досить близькі. Цей вид ризику знижується шляхом диверсифікацію портфелю активів та пасивів. Недиверсифікований ризик неможливо компенсувати шляхом регулювання структури активів і пасивів, чутливих до зміни процентної ставки. Величина цього ризику складається з величини базисного ризику, ризику права вибору та економічного ризику.