Особливості формування системи центрів відповідальності на підприємствах з виробництва і торгівлі та побудови обліку і аналізу

Особливості формування системи центрів відповідальності на підприємствах з виробництва і торгівлі та побудови обліку і аналізу Узгоджуючи концепцію обліку та аналізу за центрами відповідальності із необхідністю раціоналізації управління господарюючими суб’єктами, ми з’ясували, що децентралізація управління є одним із ефективних підходів до зростання показників їх діяльності. Конкурентоздатність на ринку є стратегічною метою сучасного підприємства. Зростання конкурентоздатності підприємства лежить в площині ефективного управління всією сукупністю його ресурсів. Раціональна комбінація ресурсів неможлива без стратегії безперервного управління грошовими потоками, яке найкраще узгоджується із системою центрів відповідальності. Аналізуючи наукові дослідження внутрішньогосподарського обліку та аналізу за центрами відповідальності [20; 30; 104; 126; 151; 162], ми дійшли висновку про переважну відсутність адаптації децентралізованої системи до особливостей вітчизняного бізнесу. В основному, виклад матеріалу визначає загальні принципи управління центрами відповідальності, без формування положень його здійснення в організаціях різного виду діяльності, хоча є і винятки. Так, Ластовецький В.О. у своїй праці розглядає облік за центрами відповідальності на підприємствах окремих галузей промисловості (легкій, харчовій, машинобудівній тощо), де узагальнює, що «облік витрат у розрізі центрів потрібний в усіх випадках, на всіх без винятку виробничих підприємствах» [102, с.130]. Натомість, розглядаючи внутрішньогосподарський облік торговельної діяльності, автор не виділяє поняття «центру відповідальності у торгівлі». Ряд інших науковців, розглядаючи облік за центрами відповідальності, приклади управління центрами розглядають також на основі виробничих підприємств [20; 81; 84; 104; 126; 161]. За результатами проведених нами наукових досліджень, ми дійшли висновку, що управління на основі центрів відповідальності не доцільно обмежувати лише сферою виробництва. На нашу думку, створювати центри відповідальності можливо і в межах господарюючих суб’єктів з іншими видами діяльності. Дане твердження доводить практика використання системи центрів відповідальності на вітчизняних торговельних та виробничих підприємствах (додаток Д). Структура економіки України ХХІ століття значно відрізняється від тієї, що була характерною для неї у період адміністративно-командного управління. Відповідно, необхідно змінювати підходи до управління та розвивати менеджмент не лише виробничих, але і торговельних процесів. В ринкових умовах ланка «виробництво-реалізація-споживач» функціонує так, що неможливим є ефективний зв'язок виробничого підприємства із споживачем без налагодженого механізму доставки продукції відповідної якості та ціни у потрібний час. Стрімке зростання конкуренції практично за кожним сектором економіки вимагає динамічного розвитку взаємовідносин виробників продукції та торговельних структур. Задоволення особистих та суспільних потреб, що можна визначити як мету діяльності будь-якого підприємства, вимагає стабільного розвитку економіки. Успішний розвиток досягається через прибутковість та безперебійність у роботі виробничої та торговельної сфери. Частина виробничих підприємств в умовах ринкової економіки змушена активно шукати нові ринки та способи збуту продукції. Так, деякі виробничі підприємства трансформувалися у виробничо-торговельні, поєднуючи у процесі господарювання виробництво та роздрібну реалізацію продукції.