Підтримка аграрного сектору України за рахунок бюджетних коштів

Підтримка аграрного сектору України за рахунок бюджетних коштів Як і більшість країн пострадянського простору, Україна на початку 90-х років ХХ століття зіткнулась з проблемою пристосування аграрного сектору економіки країни до нових умов господарювання. У 80-ті роки державна політика Радянського Союзу по відношенню до сільського господарства характеризувалася значним рівнем підтримки виробників за рахунок споживачів. За допомогою встановлення гарантованих державних цін на закупівлю сільськогосподарської продукції підтримувались високі ціни для її виробників. У той же час держава віднаходила можливості підтримки низьких цін на сільгосппродукцію для споживачів. У результаті бюджетні витрати на сільське господарство того періоду були дуже значними, що призводило як до негативних структурних зрушень у бюджетних видатках, так і до формування у сільгоспвиробників стійкого відчуття значної державної підтримки. Сприяла цьому і політика періодичної реструктуризації та списання заборгованості колгоспів і радгоспів перед державою. З набуттям Україною незалежності розпочалося реформування економіки країни, відношення до сільського господарства значно змінилось. У перехідний період до ринку аграрна галузь України була позбавлена належної державної підтримки. Через нестачу бюджетних коштів, структурні зрушення в економіці країни держава змушена була знизити підтримку аграрного сектору. Сільське господарство розпочало відчувати значні труднощі, позбавлене суттєвої підтримки держави. Початок 90-х років характеризувався відчутним зниженням бюджетної підтримки, проте останніми роками вдалося досягти постійного зростання видатків бюджету в абсолютних розмірах, що однак не дозволяє стверджувати про зростання їх ефективності. Кошти, витрачені з бюджету на сільське господарство, не завжди досягають задекларованих цілей, а іноді навіть призводять до вилучення коштів з аграрного сектору. Крім того, бюджетний процес в аграрному секторі є вкрай неефективним [34]. Порядки використання коштів, передбачених у бюджеті на фінансування програм підтримки сільського господарства, ухвалюються вже після затвердження бюджету. Таким чином, кошти виділяються не на реалізацію конкретної програми в науково обґрунтованих обсягах, а на виконання запланованого бюджету. Це не є особливістю України, а характеризує специфіку прийняття бюджетних рішень в умовах становлення ринкових відносин.