Аналіз історико-культурних та соціально-економічних об´єктів як туристичний ресурс

Аналіз історико-культурних та соціально-економічних об´єктів як туристичний ресурс Останніми роками в розвиток і модернізацію туристичної інфраструктури країни вкладено майже мільярд гривень — це півтора-два десятки великих готельних комплексів і сотні невеличких готелів, що сьогодні активно працюють на ринку. У нас з’явилося більше турпродуктів, котрі можна продавати як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Водночас ми чітко усвідомлюємо: перебудова туристичної інфраструктури тільки-но розпочалася. Ось-ось у Києві відкриється перший мережевий готель. Причини того, що досі такі готелі в Україні не діяли, відомі — багато хто хотів починати з Києва, але там до минулого року існував 20-відсотковий готельний збір. Донині не вирішено питання виділення землі під готелі [44, C. 153] Сьогодні досить жваво обговорюється питання задекларованого урядом скасування віз для громадян країн — членів Євросоюзу. Плюси цього рішення очевидні. Слід цілковито підтримати ідею максимального сприяння в’їзду до нашої країни громадян із держав Євросоюзу. Адже нині процедура одержання віз в українських консульствах є не лише складною, а й дорогою. Якщо ж через скасування віз наші консульські установи і втратять чималі кошти, то за рахунок збільшення в’їзного турпотоку все це з окупиться. Втративши, умовно кажучи, 70 «візових» євро або доларів, ми придбаємо набагато більше. Скасування візового режиму дуже позитивно позначиться на бажанні іноземців їхати до України. Адже не секрет, що багатьох просто лякали суми, які доводилося сплачувати за термінове відкриття українських віз. Інше важливе питання — яким буде контроль за туристами, котрі приїздять в Україну, як гарантувати їхню безпеку? Сьогодні ми, надаючи певну візову підтримку, беремо всі ці питання на себе. А от хто їх вирішуватиме в разі скасування віз, поки що незрозуміло. Скасування віз для туристів із країн Євросоюзу, США, Канади, Швейцарії, Японії, Австралії і Нової Зеландії — шлях, яким свого часу пішли прибалтійські країни, Чехія, Угорщина, Польща. Та мабуть, нам краще запозичити практику турків: на кордоні, скажімо, доларів за двадцять клеїти в паспорт громадян цих країн марку і — ласкаво просимо. Звісно, робити це швидко, без зволікань, не вимагаючи ніяких додаткових документів. Практично всі керівники регіональних турфірм говорять про проблеми, спричинені тіньовим турбізнесом, що процвітає у багатьох областях України. Коли в Києві це явище практично зведене нанівець, то в тому-таки Львові, Кам’янці-Подільському дуже багато приватних осіб, котрі, не маючи відповідних ліцензій і не сплачуючи ніяких податків, приймають групи іноземних туристів, підривають цим турринок свого регіону. Оскільки, знижуючи ціни, вони перехоплюють групи, завдаючи шкоди тим, хто працює офіційно. Це питання потребує жорсткого державного регулювання.