Науково-теоретичні проблеми діагностики кризи в процесах управління сучасним підприємством

Науково-теоретичні проблеми діагностики кризи в процесах управління сучасним підприємством Необхідність аналітичного дослідження стану підприємства для визначення наявності та глибини кризи, шляхів та засобів виведення підприємства з кризового стану усвідомлюється усіма дослідниками з питань антикризового управління. Але, як показав аналіз праць [74, 75, 76, 77, 78, 79 та інш.], вимоги до змісту процесу діагностики, перелік об'єктів дослідження, методологія узагальнення отриманих результатів ще перебувають у стадії формування та неоднозначно трактуються окремими фахівцями. Термін «діагностика» запозичений з медицини (від грецького diagnostikos - спроможний розпізнавати) та означає розпізнання реального стану об'єкта [72]. На сьогодні існують різні підходи до визначення сутності діагностики: з медичної точки зору [80 с.223]; у рамках управлінського консультування, пов'язаного з інтенсифікацією виробництва, переорієнтацією підприємств на першочергове та повне використання чинників економічного зростання та запитів споживачів [77]; як етап дослідження проблем [81]. У спеціалізованій економічній літературі набув поширення також термін «економічна діагностика». Згідно з [76], економічна діагностика спрямована, насамперед, на оцінку стану економічних об'єктів за умов неповної інформації з метою виявлення проблем розвитку та перспективних шляхів їх розв'язання. Автор роботи [19 с.98] головну мету діагностики визначає у підготовці інформації для прийняття поточних та стратегічних управлінських рішень на усіх етапах життєдіяльності підприємства. При цьому, результати економічної діагностики формуються на основі поглибленого попереднього, наступного і перспективного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства та використовуються при розробці програм (планів) подальшої його діяльності.