Соціально-економічні параметри функціонування регіональних бюджетів

Соціально-економічні параметри функціонування регіональних бюджетів У ХХ столітті в усьому світі прискорився процес розвитку демократичних принципів у державному устрої і керуванні. У багатьох країнах обов’язковим компонентом демократичного державного ладу є місцеве самоврядування, головна риса якого полягає в тім, що його здійснює саме населення, через вільно обрані ним представницькі органи. Представницькі регіональні і виконавчі органи для виконання функцій, покладених на них, наділяються певними майновими і фінансово-бюджетними правами. В умовах демократії однією з найважливіших складових частин фінансової системи держави є регіональні фінанси, що охоплюють регіональні бюджети, бюджети адміністративно-територіальних одиниць і фінанси суб’єктів господарювання, які використовуються для задоволення регіональних потреб. Регіональні фінанси забезпечують фінансування широкого кола заходів, пов’язаних із соціально-культурним і комунально-побутовим обслуговуванням населення. Регіональні фінанси – це система економічних відносин, за допомогою якої розподіляється і перерозподіляється національний доход для економічного і соціального розвитку територій. В останні десятиліття в багатьох державах спостерігається регіоналізація економічних і соціальних процесів. Усе в більшій мері функції регулювання цих процесів переходять від центральних рівнів державної влади до місцевого. Тому роль регіональних фінансів підсилюється, а сфера їхнього застосування розширюється. Величина регіональних фінансів зростає й у багатьох країнах складає переважну частину фінансових ресурсів держави. Через регіональні фінанси держава активно проводить соціальну політику. На основі надання регіональним органам влади коштів для їх бюджетів здійснюється фінансування муніципального народного утворення, охорони здоров’я, комунального обслуговування населення. При цьому коло фінансованих заходів розширюється. За рахунок коштів регіональних бюджетів стали фінансуватися не тільки загальноосвітні школи, але і вищі навчальні заклади, великі об’єкти охорони здоров’я, заходи внутрішньої безпеки, правопорядку, охорони навколишнього середовища та ін. За допомогою регіональних фінансів держави здійснюється вирівнювання економічного і соціального розвитку територій. Для цього розроблюються регіональні програми. Кошти на їх здійснення формуються за рахунок джерел доходів бюджетів відповідних адміністративно-територіальних одиниць, а також податків вищестоящих бюджетів. При цьому регіональним бюджетам виділяються відрахування від державних податків, але найчастіше субвенції, тобто фінансові ресурси, надані з вищестоящих бюджетів на певні цілі (розвиток охорони здоров’я, дорожнє будівництво, комунальні об’єкти й ін.) Досліджуючи це питання, перш за все вважаємо необхідним розглянути та ґрунтовніше визначити сутність понять “бюджет”, “регіональний бюджет” та закономірності їх функціонування, які дали б нам можливість теоретично обґрунтувати економічну природу доходів регіональних бюджетів. У наукових економічних джерелах питанням з’ясування сутності поняття “бюджет” приділена значна увага. Вчені-економісти, досліджуючи проблеми бюджету у своїх наукових працях, намагаються сформулювати власне трактування бюджету. Проте, до єдиного висновку щодо розуміння змісту цієї економічної категорії дійти не вдалося. Саме тому, складність дослідження у тому, щоб охарактеризувати сутність бюджету у такому визначенні, яке включає усі специфічні ознаки, характерні бюджету як економічній категорії. Значний внесок у дослідження питань бюджету зробив професор І.Х.Озеров [140]. У поданому ним визначенні державного бюджету автор зауважує планову природу бюджету та звертає увагу на термін його дії. З ним погоджувались радянські вчені К.Н.Плотніков та Н.Н.Ровінський [149, с. 9; 159, с. 4]. Н.Капітановський визначає державний бюджет “як єдиний розпис розходів і доходів як звичайних, так і надзвичайних, затверджуваних єдиним законодавчим актом СРСР” [79, с.3]. Однак І.Х.Озеров прийшов до висновку, що поняття “бюджет” не слід зводити тільки до визначення його як розпису доходів. З розвитком фінансової науки на початку ХХ ст. існували також визначення бюджету, що відображають його багатофункціональність. Зокрема, Д.Боголєпов розглядає сутність бюджету з таких позицій: по-перше, “...як сукупність доходів і витрат протягом певного періоду, по-друге, як визначений у цифрах план ведення державного господарства, і закон, згідно з яким стягуються доходи і здійснюються витрати” [7, с. 53]. Аналогічну думку висловлює Ф.А.Мєньков [125, с. 138-139].