Екологізація підприємництва: еволюція наукових поглядів

Екологізація підприємництва: еволюція наукових поглядів Сучасні критерії оцінки соціально-економічних і науково-технічних перетворень, активізація інтеграційних і глобалізаційних процесів, суттєво змінюють світогляд людей, впливаючи на переосмислення подій і досягнень у суспільстві. Динамізм і прогресивність трансформацій в економіці зумовлюють визначальні домінанти розвитку людства, за якого особливої уваги набувають екологічні проблеми. Цим зумовлюється кардинальна зміна системи цінностей співвідносно до критеріїв і показників соціально-економічної ефективності за потреб досягнення оптимальної збалансованої взаємодії природи і суспільства. Адже від цього залежить сучасна життєдіяльність і майбутнє існування людства. Сягнувши високого рівня прогресу на шляху техногенного розвитку, людство водночас, не бажаючи цього, створило реальну загрозу своєму існуванню. Пріоритетність формування екологічних потреб, інтересів і системи цінностей суспільства постає у прямій залежності від рівня екологічної свідомості й культури у виробничій і невиробничій сферах, а також ступеня його активності в практичному вирішенні господарських завдань за умов раціонального природокористування. У зв’язку з цим велика роль у процесах екологізації матеріальної і духовної сфери, належить саме підприємництву. Активізація процесів екологізації підприємництва спроможна сформувати передумови еколого-економічної безпеки суспільства та його збалансованого природно-ресурсного потенціалу. Сприяючи підприємництву та залучаючи його до процесів екологізації, слід враховувати багатофункціональність і синергічність його дії та впливу на результати соціально-економічної ефективності. Адже в самій природі підприємництва закладені матеріальні й моральні стимули до його саморозвитку, відтворення, генерації нових ідей. Ринкова необхідність, економічна доцільність і багатогранність прояву потенціалу підприємництва обґрунтована багатьма вченими (Р. Кантільйон, А. Сміт, Ж.Б. Сей, А. Маршалл, Й. Шумпетер, У. Ростоу, П. Друкер, Ф. Ліст, А. Вагнер, Ф. Хайєк, П. Бернс та ін.) [220]. Наприклад концепція підприємництва Й. Шумпетера передбачає, що: 1) визначальною функцією підприємництва є здійснення нових комбінацій факторів виробництва або нововведень (революціонізація та реформування виробництва шляхом використання різноманітних можливостей для випуску нових або старих товарів новими методами, відкриття нових джерел сировини, ринків, реорганізації виробництва); 2) підприємництво є універсальною загальноекономічною функцією будь-якої економічної системи, що поєднується з виконанням інших видів діяльності; 3) підприємництво є функцією господарсько-політичного середовища, яке визначає його можливості, типи, мотивації. Згідно з теорії Й. Шумпетера підприємець володіє принципово новими діловими якостями лідерства та новаторства, що є рушіями економічного прогресу ХХ ст. Водночас процес виробництва він розглядав як певну комбінацію сил і засобів, а підприємництво як ефективну квінтесенцію реалізації п’яти типів “нових комбінацій”: виробництво нових благ та поліпшення якості існуючих благ, впровадження прогресивних способів виробництва, відкриття й освоєння нових ринків збуту, використання нових джерел отримання сировини чи напівфабрикатів, проведення реорганізації у певній галузі чи створення промислових організацій нового типу [42,c. 23-24]. Таким чином, сутність підприємництва в контексті історичної еволюції економічної думки, обґрунтовує важливу роль підприємця – активного суб’єкта пошуку і реалізації нових можливостей у генеруванні новаторських ідей, розробленні нових продуктів і технологій, здійсненні інновацій та оволодіння прогресивними факторами економічного розвитку. Крім того, в сучасній економічній теорії дослідження питань сутності підприємництва вченими розглядається в різних аспектах, що засвідчує багатоаспектність його прояву за різних історичних умов трансформації економіки (З.С. Варналій, В.А. Кредісов, П.Ю. Буряк, С.Ф. Покропивний, В.А. Борисова, В.Г. Герасимчук, О.І. Барановський, М.Д. Білик, І.Г. Ганечко, Л.В. Романова та ін.).