Передумови формування сталого розвитку як моделі соціо-еколого-економічного розвитку

Передумови формування сталого розвитку як моделі соціо-еколого-економічного розвитку Концепція сталого розвитку суспільства має достатньо тривалу історію. Її виникненню та розробці сприяли об’єктивні передумови, що склалися у світі у другій половині ХХ століття. Зазначений період характеризувався надзвичайними темпами економічного розвитку, який відбувався без належного обліку можливостей навколишнього природного середовища, граничних господарських навантажень на нього, потенційної ємності біосфери [6]. Гострота соціо-еколого-економічних проблем стала особливо відчутною в останній чверті ХХ сторіччя. Вони були породжені цілою низкою причин. По-перше, людство ніколи раніше не збільшувалось кількісно у 2,5 рази під час життя лише одного покоління, посилюючи тим самим “демографічний прес”. По-друге, ніколи раніше людство не вступало в період науково-технічної революції, не доходило до постіндустріальної стадії розвитку, не відкривало шляху до космосу. По-третє, ніколи раніше для забезпечення життєдіяльності суспільства не була потрібна така велика кількість природних ресурсів, а відходи життєдіяльності, що поверталися в навколишнє природне середовище, також не були настільки значними. По-четверте, ніколи раніше холодна війна не підводила людство настільки близько до межі самознищення [66]. У 60–70 роках після виходу в світ першого докладу Римського клубу «Межі зростання» актуалізувалися питання глобальних проблем людства, як таких, що стосуються всього людства, зачіпають інтереси та долі усіх країн, народів та соціальних верств; вимагають для свого вирішення співпраці всіх держав та народів і призводять до значних економічних і соціальних втрат, а під час загострення можуть загрожувати існуванню цивілізації.