Ефективність експортоорієнтованого виробництва виноробної продукції підприємствами Криму

Ефективність експортоорієнтованого виробництва виноробної продукції підприємствами Криму Нарощування експорту, підвищення його ефективності повинні розглядатися як один з основних чинників розвитку національної економіки. Україна володіє значним виноробним ресурсно-виробничим потенціалом в цілому не тільки для самозабезпечення, але і для динамічного розвитку в системі світового розподілу праці. З переходом до ринкових відносин Україна проводить політику лібералізації експорту, що полягає у підтримці вивозу вітчизняної продукції. Для винопродукції введено пільгове оподаткування на продукцію, що експортується: ця продукція не обкладається акцизом і ПДВ. Ці пільги встановлені для всіх видів винопродукції. Вина типу портвейну, мадери, хереса та інші, що виробляються в Україні, не можуть вивозитися за рубіж з такою назвою, оскільки ці назви закріплені законом про вина з контрольованим найменуванням по місцю походження. В останнє десятиріччя виявлення Криму, як провідного, виноробного регіону було обумовлене ходом економічного розвитку кримської економіки. Рекреаційні особливості регіону, природні умови і агро кліматичні ресурси створили унікальні передумови для розвитку виноградарсько-виноробної галузі і її високої конкурентоспроможності на євроазіатському ринку. Згідно із статистичними даними, в поточному році кримськими товаровиробниками реалізовано вин і коньяків на суму близько 320 млн. грн., при цьому частка продукції на експорт склала 12% від загальної реалізації виноробної продукції. Експортно-імпортні операції здійснюють 8 кримських виноробних підприємств. При цьому 75% експорту складають вина НВАО «Масандра». Активна міжнародна діяльність "Масандри" почалася ще у 90-х роках минулого століття. Із самого початку виробництво було поставлено на наукову основу. На всіх міжнародних дегустаціях і конкурсах вина незмінно відзначаються високими нагородами. Мотивами виходу НВАО "Масандра" на зовнішні ринки є: 1. Прагнення краще використовувати наявні виробничі потужності; 2. Прагнення придбати популярність експортера в своїй країні; 3. Можливість поліпшити фінансове положення за рахунок експорту для модернізації виробництва; 4. Можливість отримання іноземної валюти; 5. Прагнення забезпечити перевагу перед конкурентами в своїй країні; 6. Забезпечити більш високу рентабельність обороту на зарубіжних ринках; 7. Очікування зниження темпів економічного зростання в країні. Слід враховувати той факт, що до перебудови 1991 року "Масандра" мала величезний ринок збуту продукції по всьому СРСР. Після перебудови внутрішній ринок значно звузився, а попит на продукцію залишився колишнім як в Україні, так і в інших країнах СНД. Об'єднанню було невигідно втрачати свого споживача.