Методика визначення ефективності відтворення природно-ресурсного потенціалу

Методика визначення ефективності відтворення природно-ресурсного потенціалу Характер відносин людини з природою, розвиток науково-технічного прогресу визначає рівень ефективності відтворення ресурсів аграрного сектору, що є виробником сировини для харчової та переробної промисловості. Парадигма формування стратегії продовольчої безпеки держави включає забезпечення достатнього виробництва екологічно чистих продуктів харчування та продовольчої сировини у якісному та кількісному виразах, конкурентноздатності вітчизняного продовольства на євпропейському ринку. У той же час запровадження інструментарію та засобів екологічної відповідальності за якість готової продукції та ресурсів довкілля, сприятиме скороченню внутрішніх та зовнішніх витрат, що складе фінансові резерви для запровадження мало- та майже безвідходних технологій виробництва продовольства продуктів харчування. Так наприклад, використання агролісомеліоративних заходів сприятиме зростанню рівня якості аграрних ресурсів, а відповідно і результативності їх використання, що відповідно знизить витрати природних ресурсів на одиницю кінцевої продукції. Таким чином, зниження ресурсомісткості виробництва у продовольчому комплесі за сутністю є одним з елементів запровадженням маловідходних виробничих технологій. Так за даними Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, звільнення від плати за забруднення призвело до звільнення від звітності, зробивши неможливим проведення моніторингу екологічних збитків. При цьому, зокрема, в умовах певного скорочення обсягів виробництва, зберігається або і навіть зростає рівень забруднення ресурсів довкілля [321, С. 20-24]. Участь продовольчого комплексу в створенні валового внутрішнього продукту оцінюються за абсолютним обсягом виробничої продукції та динаміки її структури, обсягом виробництва продуктів харчування та продовольчої сировини. Як стверджує П.П. Борщевський [25], для розрахунку загальної та виробничої продовольчої ефективності аграрного природно-ресурсного потенціалу використовують таку систему показників: загальна площа земель, га; в т.ч. площа оброблюваних земель; динаміка населення, млн. чол.; обсяг валової продукції сільського господарства, млн. грн; виробництво валової продукції на душу населення, грн∕чол; землезабезпеченість на людину, га / чол.; в т.ч. площа оброблюваних земель, га / чол.: продовольча ефективність використання всіх земель, дол. США; продовольча ефективність використання оброблюваних земель, дол. США. Споживну продовольчу ефективність використання аграрного природно-ресурсного потенціалу можна розрахувати за такими показниками: загальний фонд споживання основних продуктів харчування, кКал; обсяг споживання продовольства в розрахунку на 1 га, кКал; обсяг площі земельних ресурсів; сільськогосподарські ресурси; обсяг споживання основних продуктів харчування рослинного походження в розрахунку на 1 га земельних ресурсів та сільськогосподарських угідь, кКал; обсяг споживання основних продуктів харчування тваринного походження в розрахунку на 1 га земельних ресурсів та сільськогосподарських угідь, кКал [27, 32]. На нашу думку, для аналізу продовольчої ефективності аграрного природно-ресурсного потенціалу доцільним є використання індексу антропогенного навантаження на аграрні ресурси. Так, тиск людини на біосферу складається зі споживання продуктів харчування та виробничому використанні продовольчої сировини і енерговикористання у аграрному секторі економіки. Твкі впливи виражаються у навантаженні на 1 км2 території, а рента за користування біосферою, як на нашу думку, має розраховуватися на основі індекса антропогенного навантаження і є економічною категорією. Індекс гармонійного збалансованого розвитку має виражати згідно наших методологічних підходів відношення фактичної щільності реального антропогенного навантаженняна допустиму науково-обгрунтовану величину даного навантаження. При гармонійному розвитку величина даного індексу має бути рівною або меншою за одиницю. Процеси відтворення природно-ресурсного потенціалу здійснюється за допомогою складного організаційно-економічного механізму із врахуванням взаємодіії комплексу природних, суспільних, економічних та правових факторів. Характер суспільних відносин, їх економічна сутність служать визначальним фактором відтворення природних ресурсів. При виробництві сировини для харчової та переробної промисловості частина грошової вартості природних ресурсів переноситься на вироблену товарну продукцію, тобто ресурсний потенціал поступово переносить свою вартість на новостворену продовольчу продукцію. Критерій економічної ефективності закладено в основу матеріально-структурної, системної та функціональної характеристик виробництва продуктів харчування та продовольчої сировини. Комплексне використання аграрних ресурсів довкілля зумовлює застосування системи показників, які характеризують відтворенняаграрного природно-ресурсного потенціалу. Продовольча ефективність як економічна складова сукупної ефективності відтворення продуктивних сільськогосподарських земель характеризується системою натуральних і вартісних показників, які відбивають співвідношення окремих кінцевих результатів і величини рівня використання окремих складових компонентів аграрного природно-ресурсного потенціалу, зумовлена структурою посівних площ.