Методика розробки інтегрованого показника екологічного стану території

Методика розробки інтегрованого показника екологічного стану території В умовах переходу до ринкових відносин проблема раціонального використання та відтворення аграрних ресурсів, тобто мінімізація виробничих витрат при максимізації еколого-економічного ефекту, набула особливого значення. Це взаємозв'язане з потребою гармонійного збалансованого розвитку продуктивних сил продовольчого комплексу у руслі рішень Міжнародної конференції з проблем довкілля у Бразилії, Ріо-де-Жанейро, 1992 [357, 359] та саміту голів держав у ПАР, Йоханесбург, 2002 [361]. Як свідчить практика розвинутих країн світу, проблему розширеного відтворення природно-ресурсного потенціалу неможливо вирішити без системного взаємозв'язку з іншими галузями продовольчого комплексу [85, 300]. Стратегія територіально-виробничої системи передбачає формування адекватного понятійного апарату, удосконалення екологічної нормативно-правової бази, узгодження розвитку природно-ресурсного потенціалу з пріоритетами соціально-економічної політики [9; 61, С. 130-133]. Забезпеченню гармонійного збалансованого розвитку продовольчого виробництва сприятиме екологізація виробництва продуктів харчування та продовольчого комплексу в цілому, провести інвентаризацію та екологічну паспортизацію еколого небезпечних та екологічно нестабільних територій з умовою подальшої координації екологічних заходів в регіоні.