Інвестиційний ринок та його розвиток в Україні

Інвестиційний ринок та його розвиток в Україні Інвестиційний ринок у сучасній ринковій економіці є одним із найважливіших сегментів загального ринку. Це складний механізм, що складається з великої кількості виробничих, комерційних, фінансових, інституціональних та інформаційних структур, які взаємодіють в інвестиційній сфері на основі розгалуженої системи норм інвестиційного бізнесу. Інвестиційна діяльність нерозривно пов’язана з оцінкою стану і прогнозуванням розвитку інвестиційного ринку. Хоча термін „інвестиційний ринок” досить широко використовується у вітчизняній економічній літературі, однозначне трактування цього поняття до тепер не вироблене. Ринок є основною категорією товарно-грошових відносин, найважливішим атрибутом ринкової системи господарювання. Він функціонує на засадах економічних відносин між суб’єктами господарювання, взаємодії виробників, споживачів та власників ресурсів в умовах попиту і пропозиції на продукцію й послуги. Об’єктивними умовами існування і функціонування ринку є товарне виробництво – основа ринкової економіки, суспільний поділ праці, економічна відокремленість виробників, базою якої є економічна конкуренція між відокремленими суб’єктами господарювання. Отже, можна дати таке узагальнююче визначення сутності ринку як економічної категорії: - ринок – це сукупність економічних відносин, що виникають між суб’єктами економіки щодо обміну результатами виробництва, товарного і грошового обігу та розподілу умов виробництва (виробничих факторів); - ринок – це сфера економічних інтересів (потреб) суб’єктів економіки, де відбувається їх зіткнення і взаємодія; - ринок – це форма об’єктивного і саморегульованого товарного виробництва [74]. Інвестиційний ринок можна розглядати як сукупність окремих ринків (об’єктів реального та фінансового інвестування), у складі якого виділяються: ринок прямих капітальних вкладень, ринок об’єктів приватизації, ринок нерухомості, ринок інших об’єктів реального інвестування, фондовий та грошовий ринки. Інвестиційний ринок – це надзвичайно складна система, в обігу якої є різноманітні товари й інструменти, що забезпечують інвестиційний попит усіх видів інвесторів. Цей ринок обслуговується спеціальними інвестиційними інститутами, має у своєму розпорядженні досить розгалужену і різноманітну інвестиційну інфраструктуру. У економічній системі країни, що функціонує на ринкових принципах, інвестиційний ринок відіграє значну роль, яка реалі¬зується через такі основні функції: 1. Активна мобілізація тимчасово вільного капіталу з різно¬манітних джерел, який знаходиться у формі суспільних заощаджень (грошових та інших видів інвестиційних ресурсів населення, підприємств, державних органів), що не витрачені на поточне споживання і залучаються його учасниками через механізм інвести¬ційного ринку для наступного ефективного, використання в інвести¬ційному процесі країни. 2. Ефективний розподіл нагромадженого вільного капіталу між численними кінцевими його споживачами. Механізм функціону¬вання інвестиційного ринку забезпечує виявлення обсягу і структури попиту на окремі інвестиційні товари та інструменти, своєчасне його задоволення в розрізі всіх категорій споживачів. 3. Визначення найбільш ефективних напрямків використання капіталу в інвестиційній сфері. Задовольняючи значний обсяг і ши¬роке коло інвестиційних потреб господарюючих суб'єктів, механізм інвестиційного ринку через систему ціноутворення на окремі інвес¬тиційні товари й інструменти виявляє найбільш ефективні, з точки зору забезпечення високого рівня дохідності використовуваного з цією метою капіталу, сфери і напрямки інвестиційних потоків. 4. Формування ринкових цін на окремі інвестиційні товари, інструменти і послуги, що найбільш точно відображає співвідношення, яке об'єктивно складається між їхньою пропозицією і попитом. Ринковий механізм ціноутворення має суттєві відмінності від дер¬жавного, хоча й перебуває під певним впливом державного регулю¬вання. Ринковий механізм дозволяє цілком врахувати поточне спів¬відношення попиту і пропозиції за різноманітними інвестиційними това¬рами і послугами, що формує відповідний рівень цін на них; макси¬мально задовольнити економічні інтереси їхніх продавців і покупців. 5. Здійснення кваліфікованого посередництва між продавцем і покупцем інвестиційних товарів та інструментів. У системі інвести¬ційного ринку таке посередництво здійснюють спеціальні інвести¬ційні інститути, які добре ознайомлені зі станом поточної інвес¬тиційної кон'юнктури, умовами здійснення угод за різноманітними інвестиційними товарами та інструментами і в найкоротші терміни можуть забезпечити зв'язок продавців і покупців. Інвестиційне посе¬редництво сприяє прискоренню не тільки фінансових, але й товарних потоків, забезпечує мінімізацію пов'язаних із цим суспільних витрат. 6. Формування умов для мінімізації інвестиційного і комерцій¬ного ризику, що реалізується через діяльність ринкового механізму страхування „цінового ризику” і відповідну систему спеціальних інвестиційних інструментів, які в умовах нестабільності економічного розвитку країни і кон'юнктури фінансового та товарного ринків дозволяють знизити до мінімуму інвестиційний і комерційний ризики продавців і покупців фінансових активів та реальних товарів, що пов'язано із зміною цін на них. 7. Прискорення обороту капіталу, що сприяє активізації еконо¬мічних процесів. Інвестиційний ринок, забезпечуючи мобілізацію, розподіл, ефективне використання вільного капіталу, задоволення в найкоротші терміни потреби в ньому окремих господарюючих суб'єктів, сприяє прискореному обороту капіталу, що використовується, кожний цикл якого створює додатковий інвестиційний прибуток і приріст національного доходу країни в цілому. Поняття „інвестиційний ринок” значною мірою є узагальню¬ючим. У реальній практиці воно характеризує велику систему ок¬ремих видів інвестиційних ринків із різноманітними сегментами. Рекомендується їх систематизувати за основними ознаками: за об'єктами забезпечення різноманітних видів інвестування – ринок об'єктів реального інвестування, ринок інструментів фінансового інвестування; за видами інвестиційних товарів, інструментів і послуг, що є в обігу – ринок нерухомості, ринок капітальних товарів, ринок об'єктів інноваційного інвестування, ринок інших об'єктів реального інвестування, ринок послуг у сфері реального інвестування, ринок цінних паперів, ринок грошових інструментів інвестування, ринок золота, ринок послуг у сфері фінансового інвестування; за організаційними формами функціонування – організований (біржовий) ринок, неорганізований ринок. За регіональною ознакою слід виокремити місцевий ринок, регіональний ринок, національний ринок, світовий ринок; за терміновою реалізацією угод – ринок із негайною реалізацією умов угод (ринок „спот” або „кеш”), ринок із реалізацією умов угод у майбутньому періоді (ринок угод на термін); за періодом обертання фінансових інструментів інвестування – ринок грошей, ринок капіталу; за умовами обертання фінансових інструментів інвестування – первинний ринок, вторинний ринок. Систематизація інвестиційних ринків може бути істотно поглиб¬лена за рахунок відповідної сегментації кожного з цих видів ринків. Сегментація інвестиційного ринку – це процес ціле¬спрямованого розподілу його видів на індивідуальні сегменти, які різняться за характером інвестиційних товарів, що є в обігу на ньому, інструментів і послуг. Так, у рамках ринку нерухомості виокремлюються такі його сегменти як ринки підприємств-цілісних майнових комплексів у розрізі окремих галузей і сфер діяльності, ринки офісів, об'єктів незавершеного будівництва та інші. У рамках фондового ринку виділяються такі його сегменти, як ринок облігацій, акцій, деривативів і т.п. Кожний із цих сегментів може бути розділений на ще більш вузькі мікросегменти – ринок державних облігацій, акцій венчурних підприємств, опціонів, ф'ючерсів й ін. Процес розвитку інвестиційного ринку характеризується постійним „переливанням” інвестиційних ресурсів з одних його видів і сегментів в інші. Як приклад можна привести процес сек'юритизації, що спостерігається в останні роки і характе¬ризується переміщенням операцій із кредитного ринку на ринок цінних паперів (у першу чергу на ринок облігацій) і забезпечує зниження витрат щодо залучення позикових інвестиційних ресурсів. Наявність широко розгалуженої системи різноманітних видів і сегментів інвестиційного ринку, що інтегрує в собі значну частину товарного, фінансового ринку та ринку послуг, створює необхідні передумови для формування і реалізації альтернативних управлін¬ських рішень у процесі інвестиційного менеджменту. Функціонування інвестиційного ринку підпорядковане дії певного економічного механізму, основу якого становить взаємо¬зв'язок його елементів. Основними елементами, що визначають стан і розвиток як інвестиційного ринку в цілому, так й окремих його видів, є попит, пропозиція та ціна. Механізм функціонування інвестиційного ринку спрямований на забезпечення його рівноваги, що досягається шляхом взаємодії його елементів, в основному за рахунок саморегуляції інвестиційного ринку і частково – за рахунок державного регулювання. Проте в реальній практиці рівновага інвестиційного ринку, тобто повна зба¬лансованість його елементів, досягається вкрай рідко, а якщо вста¬новлюється, то на дуже короткий період часу. Кожному виду інвестиційних ринків притаманні певні особ¬ливості механізму забезпечення взаємозв'язку елементів ринку, проте принципові основи механізму функціонування цих ринків мають загальний характер. У цілому ці принципові положення ми пропонуємо звести до таких основних моментів: 1. Головну роль у системі основних елементів інвестиційного ринку відіграє ціна на окремі інвестиційні товари, інструменти і послуги. Саме цей елемент відображає збалансованість попиту і пропозиції на ринку, стан його рівноваги, ступінь задоволення економічних інтересів усіх його учасників. Пріоритетна роль ціни в системі елементів інвестиційного ринку, що забезпечують його рівновагу, визначає й особливу роль ціноутворення в механізмі його функціо¬нування. 2. Ціни на інвестиційному ринку визначаються, насамперед, рів¬нем дохідності окремих інвестиційних товарів і фінансових інстру¬ментів інвестування, в основі якого лежить середній рівень відсоткової ставки (або середня норма прибутковості на вкладений капітал). Рівень відсоткової ставки є не тільки критерієм вибору альтернативних напрямків здійснення інвестиційних операцій, але й значною мірою визначає обсяг цих операцій або ділової активності окремих суб'єктів, що господарюють на інвестиційному ринку. 3. Особливістю формування цін на інвестиційному ринку є сут¬тєвий вплив на цей процес спекулятивного капіталу, що є в обігу на ньому. Це створює не тільки реальний попит на окремі інвестиційні товари і фінансові інструменти з боку господарюючих суб'єктів, але й попит спекулятивний, який не пов'язаний із реальними потребами розвитку економіки. Високий рівень спекулятивної складової, який особливо, характерний для фінансових сегментів інвестиційного ринку, є нормальним явищем. Цей рівень постійно зростає при збільшенні обсягу накопичуваного капіталу підпри¬ємствами і фізичними особами. Під впливом спекулятивного капіталу рівень цін на інвестиційному ринку значною мірою залежить не тільки від реального попиту, але й від очікуваних змін цього рівня, на котрі учасники ринку намагаються впливати, виходячи зі своїх спекулятивних інтересів („граючи на підвищення або зниження” ринкових цін на окремі інвестиційні товари і фінансові інструменти інвестування). 4. Ціни на інвестиційному ринку є дуже динамічними, оскільки знаходяться під впливом багатьох об'єктивних чинників, що проявляються як на макро-, так і на мікрорівні. Такі властивості цін є характерною рисою інвестиційного ринку порівняно з ринком споживчих товарів і послуг, де чинники ціноутворення мають більш стабільний характер. 5. Значна роль інформації про рівень цін на окремі інвестиційні товари й інструменти як в управлінні інвестиційною діяльністю підприємства, так і в управлінні економічними процесами розвитку країни в цілому визначає не тільки оперативність, але й відкритість їх встановлення. Інформація про стан цін на основних інвестиційних ринках надходить не тільки з регіональних, національного, але і з світового ринку, суттєво впливаючи на управління інвести¬ційними процесами на різних рівнях. Професійні учасники інвестиційного ринку, що здійснюють на ньому спекулятивні операції, за наявності сучасних електронних засобів зв'язку, отримують інфор¬мацію про рівень цін на окремі фінансові інструменти практично в будь-який період. 6. Відкрите визначення рівня цін на основні інвестиційні товари й інструменти здійснюється в процесі їхнього біржового котирування залежно від співвідношення попиту та пропозиції на них, що складаються на ринку. Біржове котирування цін здійснюється на основі заявок клієнтів брокерам на купівлю або продаж окремих інвестиційних товарів і фінансових інструментів. Заявки клієнтів на купівлю інвестиційних товарів та інструментів формують обсяг попиту на них на біржі за визначеними рівнями цін (цін попиту). 7. Однією з особливостей формування цін на інвестиційному ринку є суттєва залежність рівня цін, що укладаються на національ¬ному ринку, від відповідного його рівня на світовому ринку. Най¬більше ця залежність характерна для валютного ринку і для ринку цінних паперів та золота. При інтегрованості у світовий інвестиційний ринок ця залежність буде посилюватися, формуючи як позитивні, так і негативні наслідки в економічному розвитку країни. 8. Високий ступінь впливу динаміки цін інвестиційного ринку на економічні процеси в країні визначає активні форми здійснення державного регулювання цих цін за допомогою відповідних меха¬нізмів. Такими механізмами є встановлення рівня дисконтної ставки, нормування резервів комерційних банків, регулювання грошового обігу шляхом емісії грошей, обсягу емісії і дохідності державних цінних паперів (у першу чергу, облігацій) та інші. Механізм такого регулювання здійснюється у всіх країнах із розвиненою ринковою економікою. 9. Об'єктивність формування цін на інвестиційному ринку визначає не тільки необхідність врахування в процесі ціноутворення всіх необхідних чинників, що впливають на їхній рівень, але й інформованість учасників цього ринку про основні з цих чинників. Така інформаційна забезпеченість учасників інвестиційного ринку характеризується поняттям „ефективність ринку”. Ефективним вва¬жається інвестиційний ринок, на якому рівень цін на окремі інвестиційні товари, інструменти і послуги швидко реагує на зовнішню інформацію при повному доступі до неї всіх учасників цього ринку. Відповідно до концепції ефективності ринку (який є важливим теоретичним положенням, що визначає механізм його функціо¬нування) пропонуємо виокремити три рівні цієї ефективності. Перший рівень, що характеризує слабкий ступінь ефектив¬ності ринку, відображає ситуацію, коли ціноутворення на основні інвестиційні товари, інструменти і послуги базується в основному на їхній динаміці в попередньому періоді. Другий рівень, що характеризує середній ступінь ефективності ринку, визначає ситуацію, коли ціноутворення на основні інвестиційні товари, інструменти і послуги відображає, крім інформації про їхню динаміку в попередньому періоді, й іншу опубліковану загально¬доступну інформацію.