Світовий страховий ринок в умовах глобалізації

Світовий страховий ринок в умовах глобалізації Сучасні економічні умови, які характеризуються динамічними змінами у зовнішньому оточенні, інноваційними процесами, міжнародною конкуренцією, постійним зростання вимог споживачів до якості та швидкості надання послуг призвели до зміни світового страхового ринку і обумовили необхідність удосконалення ведення страхової справи з метою пристосування до вимог бізнес-середи. Зміни в принципах діяльності мають підпорядковуватися загальній концепції сталого розвитку країни світу. У зв’язку з цим, страхові компанії визначають нові завдання у русі світових стандартів і норм: підвищення капіталізації, лібералізація торгівлі страховими послугами, підвищення якості страхових продуктів з метою орієнтації на потреби споживачів; створення сучасних систем комунікацій і інформації тощо. Зазначені умови, а також інтернаціоналізація і кооперація національних економік пояснюють прагнення країн до економічної інтеграції у світову систему. Центральною ідеєю цього процесу є погоджена міждержавна економічна політика у межах інтеграційних угруповань, котрі регулюють торгівлю на світовому страховому ринку. Науковці, які займаються проблемами страхування, визначають страховий ринок не однаково. Шахов В.В. підкреслює, що «Страховий ринок – це особливе соціально-економічне середовище, визначна сфера економічних відносин, де об’єктом купівлі-продажу виступає страховий захист, формуються попит і пропозиція на нього» [101, с. 48]. Говорушко Т.А. відмічає: «Страховий ринок являє собою всю сукупність економічних відносин з приводу купівлі-продажу страхових послуг. Він забезпечує органічний зв’язок між страховиками і страхувальниками...»[15, с.7]. Осадець С.С. зупиняється на інших питаннях: «Страховий ринок – це економічний простір, у якому взаємодіють страхувальники (формують попит на страхові послуги), різноманітні за формами організації страхові компанії (страховики, котрі задовольняють попит на послуги), страхові посередники (агенти та брокери), а також організації страхової інфраструктури (об’єднання), асоціації (страховиків, консалтингові фірми, навчальні заклади)» [85]. За визначенням Гізбурга А.І., страховий ринок є частиною фінансового ринку, тому він являє собою систему економічних відносин, що утворюють сферу діяльності страхових компаній у певній країні, групі країн або в міжнародному масштабі з надання страхових послуг [14, с.7]. Аналіз цих тлумачень дозволяє нам визначити загальні риси, притаманні страховому ринку. Насамперед, це стосується того, що страховий ринок є сегментом фінансового ринку, який діє в соціально-економічному середовищі країни. Суб’єктами страхового ринку виступають страховики, об’єднання страховиків, посередники, діяльність яких спрямована на продаж страхувальникам особливого різновиду послуг – страхового захисту майнових, матеріальних, особистих інтересів під час настання страхових подій.