Соціальні фактори мотивації високоефективної праці

Соціальні фактори мотивації високоефективної праці Результати праці робітників галузі сільського господарства залежать не тільки від рівня забезпеченості їх засобами виробництва, якості земельних ресурсів, сортів рослин і порід тварин. За однакових умов виробництва результати праці в різних працівників можуть бути різними. Це пояснюється різним відношенням працівників до своєї праці. Відношення до праці – це складне соціальне явище, яке поєднує в собі єдність три елементи: мотиви та орієнтація трудової поведінки; реальну, або фактичну трудову поведінку; оцінку працівниками трудової ситуації, або задоволення від праці [144, с.246]. Відношення до праці переважно зумовлене причинами суб’єктивного характеру – мотивами і цілями окремих працівників. Тому для розробки дієвого механізму мотивації високо-ефективної праці першочерговим завданням є виявлення основних мотивів, які формують трудову активність працюючих. Як вже зазначалося вище, недооцінка проблем, пов’язаних з мотивацією праці призвела до різкого зниження ефективності праці і якості трудового потенціалу не тільки в галузі сільського господарства а й в усьому народному господарстві України. В наш час потрібен ефективний мотиваційний механізм – дієва система взаємопов’язаних мотивів та стимулів. Зараз більшість робітників не мають таких якостей, що відповідали б потребам ринкової економіки. Передусім, це стосується розуміння того, що праця забезпечує його власні матеріальні і соціальні потреби, але робота, щоб користуватися попитом, повинна бути висококваліфікованою і харак-теризуватися гідним відношенням до праці. Усвідомлення працівниками даної умови, призводить до зацікавленості у постійному підвищенні рівня своєї освіти і кваліфікації. В свою чергу, роботодавці повинні підтримувати такі прагнення своїх працівників і забезпечити підвищення рівня оплати праці в залежності від їх професіональних здібностей. Збільшення питомої ваги таких працівників в усіх галузях народного господарства нашої країни прискорить вихід її з стану тієї економічної кризи, в якій вона опинилася і продовжує знаходитися. Робітники повинні розуміти, що задовольнити свої потреби вони можуть лише за рахунок досягнення такого кваліфікаційно-освітнього рівня, який забезпечить їм необхідний рівень матеріальної винагороди. Але не треба відносити формування високого рівня відношення до праці лише на рахунок самих працівників. Формування мотивів праці відбувається не тільки під впливом психофізіологічних характеристик окремої особистості (внутрішніх факторів), на неї ще значним чином впливає ціла низка зовнішніх умов, які можуть як підвищувати, так і знижувати мотивацію до праці. Як було зазначено у першому розділі, в відповідності з теорією А. Маслоу, задоволення вищих запитів не дозволяє досягти поставленої мети до тих пір, поки не будуть задоволені потреби нижчих рівнів, які, як правило, мають саме матеріальну основу. Рівень матеріальної винагороди повинен повністю покривати соціальні та фізіологічні потреби людей. За результатами нашого дослідження, середній розмір заробітної плати працівників виробничої сфери в обстежених нами підприємствах становив в 2007 році 500 гривень на місяць. Причому дані підприємства функціонують вже 7 і більше років без організаційно-правових реформувань, що свідчить про їх економічну ефективність. Більша частина заробітної плати за наявності особистого підсобного господарства, а то і вся, за відсутності такого, витрачається на харчування та обов’язкові платежі, і майже не залишається одержаних доходів для задоволення духовних потреб. Тому сьогодні необхідно приділити основну увагу матеріальним формам стимулювання. Моральні та соціальні стимули повинні доповнювати матеріальні, створюючи у працівника зацікавленість у високих результатах праці.