Сутність молокопродуктового підкомплексу та особливості його функціонування в ринковому середовищі

Сутність молокопродуктового підкомплексу та особливості його функціонування в ринковому середовищі Ринкові трансформації, що відбуваються в національній економіці України, мають значний вплив і на агропромисловий комплекс. Однією із складових ознак входження агропромислового виробництва в ринкове середовище стала невизначеність. Вона в однаковій мірі вплинула як на аграрні, так і на переробні підприємства, агропромислове виробництво в цілому. Тому пошук можливих і ефективних шляхів виходу з цього становища слід вважати найпершим і найголовнішим завданням сучасної економічної науки. Ситуація, що склалася, наприклад, у сільському господарстві, не забезпечує не тільки розширеного, але й простого відтворення. В країні взагалі не створено сталої економічної системи, відсутня урегульованість процесу переходу до рин-кових відносин, немає страхових фондів і резервів. В умовах монополізму виробників засобів виробництва та ринку збуту, правової незахищеності, від¬сутності реальних основ для фінансової підтримки різноманітних форм власності сільське господарство і агропромисловий комплекс виявилися кинутими державою у ринкову, нерегульовану стихію. На становищі, зокрема, сільського господарства особливо руйнівно позначилася неконтрольована лібералізація цін, яка призвела до випереджаючого зрос¬тання цін на матеріально-технічні ресурси, вилучення з галузі додаткових фі¬нансових коштів, руйнації добре налагоджених міжгалузевих і міжрегіональ¬них інтеграційних зв'язків. Монополізм переробних галузей призвів до зниження цін на сировину. Диспаритет цін, що склався в результаті цього, підірвав фінансову основу розвит¬ку виробничої і соціальної інфраструктури сільського господарства. Крім того, в сільському господарстві розвинулася криза неплатежів. Банківські кредити через високі процентні ставки стали недоступні для сільських товаровиробників. Сіль¬ськогосподарські підприємства через відсутність грошових коштів змушені переходити на натуральні відносини, на спрощені, примітивні технології виробництва продукції. Втрачається вироб¬ничий і природний потенціали, деградують цілі галузі, знижується матеріа¬льний добробут сільських працівників та пенсіонерів [ 3,4,7,8,16,38]. Чималі труднощі переживають і переробні галузі. Це стосується, насамперед, сировинного забезпечення. Значне скорочення виробництва сільськогосподарської продукції в сільськогосподарських підприємствах і переміщення її в особисті господарства населення призвело до хронічного недовантаження потужностей переробки, вимушеного нарощування імпорту сировинних ресурсів, що ставить під загрозу продовольчу незалежність країни. До інших негативних тенденцій у сучасному розвитку переробних галузей можна віднести слабкість у формуванні ринкової інфраструктури, втрату традиційних ринків збуту готової продукції, засилля імпортованої продукції та відсутність чіткої державної політики захисту власного виробника [ 52, 59, 73, 88, 127]. Якщо керуватись тим незаперечним постулатом, що аграрна реформа здійснюється не заради трансформаційних процесів, а з метою забезпечення високої економічної ефективності виробництва на ринкових засадах, то є всі підстави стверджувати, що цієї мети поки що досягти не вдалось. Головна причина такого стану - відсутність як на макро-, так і на мікрорівні чіткої програми (концепції), а звідси і системи дій по формуванню зовнішнього і внутрішнього економічного середовища в умовах ринкових трансформацій в агропродовольчій сфері економіки. Саме через невизначеність в АПК набувають динамічного розвитку деформаційні і дестабілізаційні процеси. Свідченням цього є хронічна збитковість аграрних підприємств, наростання процесу диспаритету цін, розбалансування міжгалузевих пропорцій між сферами АПК, низький рівень використання потужностей переробних підприємств, перепрофілювання виробничої інфраструктури, загальний спад виробництва, вимушена відмова аграрних підприємств від усталеної в минулому спеціалізації, зміщення в господарства населення значних обсягів виробництва сировини, що ускладнило її заготівлю, відсутність необхідних умов для розширеного відтворення та ін. І як наслідок - зменшення душового споживання продовольства і наростання ознак продовольчої небезпеки в країні.