Методичні підходи до визначення стабільності сільсько-господарського виробництва та сталості розвитку галузі

Методичні підходи до визначення стабільності сільсько-господарського виробництва та сталості розвитку галузі Підвищення сталості виробництва та зниження коливань – важлива економічна про-блема усіх галузей. Для успішного планування збільшення сталості, контролю заходів по зниженню коливань необхідно розробити методику вимірювання сталості. Перш за все, най-більш важливо визначити показники, з допомогою яких можливо було б вивчати динаміку сталості, виявляти основні напрямки її підвищення, порівнювати ефективність використання окремих напрямків. Динаміка з економічної точки зору розглядається як характер зміни економічних по-казників у часі, який визначається шляхом складання та аналізу рядів цих показників. Такі ряди носять назву динамічні та представляють собою сукупність значень показників у різні поступово зростаючі роки (місяці) 121. Проблеми визначення тенденцій динаміки та коливань дуже недооцінюються у су-часній статистичній літературі. Висвітлюються в основному методи вимірювання сезонних коливань, а коливання річних рівнів згадуються лише у якості перешкод при виявленні осно-вної тенденції (тренду) 159. Відомо, що визначити наскільки сталою є та чи інша система, можливо тільки при аналізі її у динаміці, тобто в процесі її зміни у часі. Засновник наукових вчень про економіч-ну динаміку М.Д. Кондратьєв пояснював значимість цього напрямку досліджень тим, що «…тільки динамічні закономірності можуть вказати шлях до тієї чи іншої стадії майбутньо-го» 53. Безпосередньо пов’язана з іменем М.Д. Кондратьєва теорія великих циклів економічної кон’юнктури дала можливість з великою долею вірогідності прогнозувати розвиток економічних процесів. Ця теорія увійшла до світової економічної літератури як видатне відкриття ХХ століття та мала істотний вплив на подальший розвиток цього напряму теоретичної думки. У наступні роки теорія довгих хвиль дістала розвитку у працях таких відомих вчених, як Й. Шумпетер, С. Кузнець, К.Кларк, П. Самуельсон. Особливе значення мають виділені М.Д. Кондратьєвим дві різнорідні групи кон’юнктурних процесів: 1) поступальних, еволюційних, що віддзеркалюють розвиток про-дуктивних сил; 2) зворотних, хвилеподібних. Цей методичний підхід має широке визнання серед дослідників, що займаються виявленням економіко-статистичних закономірностей рядів динаміки у сільському господарстві. Однак, наявність циклічності у розвитку сільського господарства визнається далеко не всіма та публікацій з даної проблематики мало. Існують також заперечення наявності самого процесу циклічності в галузі 149. Вважаємо, що розроблена М.Д. Кондартьєвим теорія циклів повинна виступати як методологічна основа любого дослідження по виявленню закономірностей циклічних проце-сів. Так, в сучасній світовій економічній літературі загальновизнаною досі залишається на-ступна класифікація коливань в економічній активності та обсягах виробництва, запропоно-вана М.Д. Кондратьєвим: менше року (сезонні), три з половиною роки, торгово-промислові цикли 7-11 років (на їх існування вказував К. Маркс) та великі цикли кон’юнктури – 50-60 років 53. Фундатором напрямку теорії зовнішніх факторів, які пов’язують циклічність розвит-ку економіки з циклічністю в активності Сонця був англійський економіст У.С. Джевонс. Коли було достовірно зафіксовано, що поява плям на Сонці носить циклічний характер, він припустив, що процеси на сонці впливають на клімат і погоду, і як наслідок – на сільське господарство, а через нього – на підприємницьку діяльність 149. До числа дослідників, які одними з перших вивчали проблему циклічності розвитку сільського господарства можна віднести, Б. Ястремського, Е. Хансена, М.І. Туган-Барановського 133, 143, 162. Учень і послідовник М.І. Туган-Барановського В. Тимошенко простежував економіч-ні коливання у сільському господарстві в основному на базі динаміки цін. «…Ціни, як і вро-жаї, - писав він, - до певної міри, в своїх хитаннях виявляють циклічність чи періодичність» [130]. Розглянувши статистичні матеріали, що відбивали становище США протягом 40 років перед першою світовою війною, він дійшов до висновків, що сільське господарство США має певні циклічні коливання, але цикли у зміні фізичного обсягу продукції маскуються не-регулярними дрібними коливаннями і відсутністю чіткої періодичності; через гнучкість цін на сільськогосподарську продукцію загальна вартість врожаю фермерів більше коливається згідно з ними, ніж згідно з фізичним обсягом продукції; циклічність обсягів урожаю спричи-няє циклічність його ціни, яка не збігається з циклами цін на промислову продукцію; вели-кий урожай не завжди збільшує купівельну спроможність фермерів; коливання у сільському господарстві є помітною (прямою і опосередкованою) причиною ділових циклів у США та ін. [40, 177]. Одними з перших відповідні дослідження стосовно України здійснили луганські на-уковці Соколов І.Д., Тарапатов І.Ф., Ігуменцев А.Ф. та ін. 43, 122. Пізніше з’явилися пуб-лікації науковців Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва 83, 86, 127, 149 та Інституту зернового господарства УААН (по Дніпропетровській області) 51. В.Й. Шиян вважає, що проблема циклічності вельми важлива для сільського господарс-тва, характерною особливістю якого є органічне єднання економічних, біологічних, хімічних та фізичних процесів зі своєю специфікою у прояві циклічності 127. Усі інші дослідники закономірностей розвитку динаміки сільського господарства підтверджували або заперечували теорію наявності проявів циклічності, але завжди визнавали наявність варіації урожайності і валових зборів сільськогосподарських культур.