Аналіз функціональних систем менеджменту та їх інтеграційної взаємодії як головних передумов формування системи контролінгу

Аналіз функціональних систем менеджменту та їх інтеграційної взаємодії як головних передумов формування системи контролінгу Реалізація стратегії розвитку підприємства залежить передусім від здатності підприємства функціонально пристосуватись до навколишнього середовища. Невідповідність систем менеджменту підприємств плодоовочеконсервної галузі області вимогам господарювання в ринковому середовищі характеризується відсутністю системи цільових критеріїв і показників діяльності, несвоєчасністю отримання інформації для прийняття управлінських рішень і невідповідністю структури та форми управлінської звітності реальним потребам менеджменту. За таких умов виникає об’єктивна необхідність формування адаптивної системи контролінгу, адекватної стратегії розвитку підприємства. Ідея нашого наукового уточнення полягає в тому, що формування системи контролінгу не слід розглядати як створення чогось нового, оскільки організація такої системи зводиться до досягнення функціональної взаємодії між існуючими локальними функціями менеджменту та орієнтації їх на стратегічний розвиток підприємства. Початком практичного впровадження контролінгу на вітчизняних підприємствах, на думку вітчизняних дослідників, яку ми цілком підтримуємо, можна вважати спробу створення системи управлінського обліку, синхронізувавши її зі стратегічним та оперативним плануванням [161]. Зважаючи на певні умови, що склалися стосовно теорії та практики контролінгу, при контролінговій діяльності слід орієнтуватись на минулі та теперішні події, але з баченням довгострокової перспективи. Відповідно до підходу, сформованого автором [81], методологія системного дослідження базується на таких послідовних кроках: 1) аналіз недоліків і позитивних сторін існуючої системи; 2) опис та аналіз підсистем, які безпосередньо породжують дану проблему; 3) виявлення зворотного зв’язку, який дасть змогу визначити відхилення, величину похибки або недоліки системи; 4) поєднання об’єктів і властивостей підсистем відповідно до їх логічного взаємозв’язку. Оцінка функціонування системи та її елементів являє собою впорядкований набір показників, який кількісно оцінює ступінь досягнення нею цілей [117]. У системі контролінгу акцент робиться на перспективному (випереджальному) контролі. Такі елементи контролінгу як планування, моніторинг і реалізація планів потрібні для забезпечення аналізу результатів. Усі види аналізу проводяться виключно в межах системи контролінгу [161]. Як стверджує А. Дайле [42], для контроллера домінуючими завданнями є не економічні розрахунки, а постановка цілей, планування і регулювання. Аналіз контролінгової діяльності – це процес дослідження аналітичного забезпечення системи управління на предмет його дієвості, виявлення недоліків та аналіз «слабких місць». На нашу думку, контролінг слід розглядати як комплексний інтегральний механізм управління. А найголовніше завдання системи контролінгу – це координація систем планування, обліку, аналізу та контролю (рис 2.10). Функціональна дія системи контролінгу проявляється через системну координацію існуючих функціональних підсистем та їх кординаційну підпорядкованість у структурній залежності. Таке структурне відображення системи контролінгу являє собою систему контролінгу не як створення нової функціональної ланки, а лише структурне налагодження існуючих функціональних систем для досягнення їх цільової спрямованості на реалізацію стратегії розвитку підприємства. Однак, для забезпечення функціонування контролінгу на принципах системної цілісності необхідно забезпечити стратегічну спрямованість кожної функціональної підсистеми у єдності.