Сучасні тенденції розвитку світового ринку інновацій

Сучасні тенденції розвитку світового ринку інновацій Визначальним критерієм світового ринку інновацій є його технологічний вимір – показник наукомісткості принципово нових видів продукції, масштабів залучення високих технологій, інтелектуалізації факторів виробництва, ефективного міжнародного співробітництва в інноваційній сфері. Входження на ринок країн чи економічних агентів і утримання позицій на ньому в умовах жорсткої конкуренції досягається через високу технологічну інноваційність та конкурентоспроможність. Аналіз сучасних тенденцій світового ринку високотехнологічної продукції дає можливість прослідкувати динаміку ринку, його структуру та рівень наукомісткості, обсяги реалізації інноваційної продукції, частку капіталізації ринку НІС чи економічних агентів. У країнах ЄС діє класифікація 245 високотехнологічних продуктів, що складається з таких груп: автоматизовані верстати, система обробки інформації та телекомунікаційні системи, електронні споживчі товари, електронні компоненти, продукція авіа-космічної промисловості, електричні й електронні прилади та устаткування, продукція хімічної промисловості. Для країн ОЕСР коефіцієнт технологічної місткості високотехнологічних товарів на початок ХХІ ст. складає: аерокосмічного виробництва – 14,2, фармацевтики – 10,8, офісного та комп’ютерного обладнання – 9,3, комунікаційного устаткування – 8,0, медичних, точних та оптичних інструментів – 7,3. Якщо у 1980 р. загальний обсяг цього ринку було оцінено у 794,9 млрд. дол. США, то на початок ХХІ ст. він збільшився майже у 4 рази і становив 2960,8 млрд. дол. США. За цей період виробництво високотехнологічної продукції щорічно зростало в середньому на 6,5%, а інших товарів промислового призначення – на 2,4 %. Глобальна економічна активність у високо¬технологічному секторі виражається приростом обсягів наукоємного виробництва з поправкою на інфляцію 8,9%, що втричі перевищило обсяги продукції галузей обробної промисловості [119, c.31]. Визначальна роль у цьому процесі належить розвиненим країнам. Так частка США, Японії та країн ЄС на початку ХХІ ст. склала 67,5% від обсягу виробництва всієї світової високотехнологічної продукції. Зокрема, показник США становив 22,9%, Японії – 15,5%, країн ЄС – 12,7%. Зазнала змін структура світового експорту обробної промисловості. Питома вага експорту чорних металів скоротилась порівняно з 1990 р. на 1,3%, текстильних виробів – 1,1%, напівфабрикатів – 1,4%. Проте збільшилась питома вага експорту машин та обладнання на 4,6%, зокрема, офісного та телекомунікаційного обладнання на 7,8% [118, c.4]. Отже, структурні зміни, які відбуваються на світовому ринку високотехнологічної продукції, відображають внутрігалузевий поділ, який активізувався в процесі переходу більшості промислово розвинутих країн до постіндустріального розвитку. Ця вузька спеціалізація доповнюється міжнародним виробничим кооперуванням, головним чином, в рамках ТНК, що дає право говорити про внутрішньокорпораційний характер внутрігалузевого поділу праці, представленого на ринку у вигляді високотехнологічних товарів. На кінець ХХ ст. частка високотехнологічних галузей в експорті промислової продукції країн ОЕСР становила: США – 38,1%, Японія – 31,2%, Великобританії – 33,8%, Франції – 23,7%, Німеччини – 18,6% [37, c.77]. Експортний потенціал США в капіталізації світового ринку високотехнологічної продукції становить: питома вага продукції авіаційної і ракетно-космічної промисловості наближається до ½ ринку і становить 40%. Це на 4% перевищує капіталізацію цього ринку зі сторони Франції, Великобританії і ФРН разом узятих. Американські компанії мають ¾ обсягу світового ринку програмного забезпечення для ЕОМ [17, c.473]. В цілому на США припадає 20% експорту наукоємної продукції [77, c.531]. Японія є лідером з експорту виробів мікроелектроніки, перевищуючи на 2% питому вагу в цьому виді продукції США. З 2001 р. ця держава поступово втрачає ринок комунікацій на користь ЄС і США, капіталізація яких сьогодні складає відповідно 23,8% і 20,6% [119, c.34]. Англійський експорт має такий вигляд: близько 90% виробництва електронно-обчислювальної, 70% хімічної продукції, понад 50% пристроїв [77, c.583]. Загальний обсяг продажу наукоємної продукції на світовому ринку становить 2,3 трлн. дол., зокрема, частка США складає 39%, Японії – 30%, Німеччини – 16% [114, c.56]. На ринках високотехнологічної продукції конкурують між собою постіндустріальні країни, втягнуті в гонку безкінечних науково-технічних інновацій і не зацікавлені в появі нових претендентів на якусь частку ринку. Промислово розвинені країни встановлюють порядок обміну продукцією високотехнологічних галузей шляхом угод на двосторонній чи багатосторонній основі, в тому числі і через механізми СОТ.