Основні методичні підходи до розроблення інвестиційної стратегії підприємства для забезпечення його сталого розвитку

Основні методичні підходи до розроблення інвестиційної стратегії підприємства для забезпечення його сталого розвитку Розвиток будь-якої соціально-економічної системи (якою є, зокрема, підприємство) відбувається циклічно, проходячи етапи динамічного зростання, уповільнення, поліпшувальних змін і наступного прискорення економічної динаміки. Для згладжування різкості коливань розробляється стратегія діяльності, яка передусім спрямована на виявлення нових ринкових можливостей, реалізація яких могла б збільшити присутність підприємства на ринку, а також на розпізнавання загрозливих для його існування факторів бізнес-середовища, негативний вплив яких необхідно мінімізувати застережними чи компенсаторними заходами. На рівні підприємства наявність періодів підйому й спаду, як правило, зумовлюється зміною попиту на продукцію, яка випускається, що, в свою чергу, є результатом завершення життєвого циклу застарілої продукції або ж пов’язано з появою нової продукції, затребуваної споживачами. Підприємства машинобудівної галузі здебільшого випускають технічно складну продукцію для виробничого сектору економіки; її експлуатаційні характеристики повинні забезпечувати певний рівень ресурсоспоживання та якості продукції кінцевого попиту (для споживчого ринку). Життєвий цикл продукції машинобудування значною мірою зумовлюється перебігом НТП у відповідній галузі, який останнім часом набув прискореного характеру, роблячи наступні покоління техніки все більш наукомісткими і зумовлюючи нагальну потребу постійного оновлення продукції, створення нових зразків машин та устаткування, що, відповідно, потребує не тільки високого рівня інноваційного потенціалу підприємства, а й значних інвестицій. За цих умов вирішення проблеми максимального використання переваг інноваційної продукції, яка забезпечуватиме високий рівень прибутковості на початкових стадіях її життєвого циклу, безпосередньо пов’язана з ефективною інвестиційною стратегією. Навіть у разі придбання ліцензії віддача від вкладеного капіталу буде тим вища, чим швидше підприємство вийде на проектну потужність, а це безпосередньо залежить від здатності менеджменту акумулювати необхідний капітал у стислі терміни і на прийнятних умовах. Разом з тим, у галузі працюють підприємства, продукція яких залишається конкурентоспроможною тривалий час навіть без її радикального оновлення (наприклад, силові трансформатори різних потужностей, які випускає ВАТ «Укрелектроапарат», установки для перекачування рідких чи газоподібних продуктів, які виготовляє Сумське машинобудівне об’єднання, газозварювальні апарати ВАТ «Фірма СЕЛМА», навігаційні системи ВАТ «Завод Фіолент» тощо). Поліпшення діяльності таких підприємств повинно стосуватись тих елементів бізнес-системи, які є її слабкими ланками, не забезпечуючи нарощування характерного для галузі рівня споживчої цінності продукції. Виявлення таких ланок здійснюється у ході стандартної процедури SWOT-аналізу, яку потрібно проводити з урахуванням специфіки діяльності підприємства. Зазвичай для вітчизняних підприємств машинобудівної галузі це стосується функцій маркетингу, збутової політики, політики роботи з персоналом та споживачами тощо.