Економічна сутність та особливості інвестиційної діяльності переробних галузей та підприємств АПК

Економічна сутність та особливості інвестиційної діяльності переробних галузей та підприємств АПК Розвиток України як сучасної європейської держави зі стабільною національною економікою, подолання кризових явищ, що спостерігаються у галузях національного господарства, особливо в аграрній сфері, вимагають активізації інвестиційної діяльності підприємств усіх сфер господарювання. Це сприятиме не тільки позитивним, якісно новим перетворенням в економіці, але й призведе до істотного поліпшення соціально – економічного становища, підвищення рівня та якості життя всього населення України. Проблеми стимулювання інвестиційного процесу в переробних галузях агропромислового комплексу потребують особливої уваги зі сторони керівництва держави, оскільки мова йде про продовольчу безпеку України. Результати інвестиційної політики, що проводиться нині урядом, проявляться і вплинуть, з часом, не тільки безпосередньо на фінансовий стан переробних підприємств АПК. Вони обов’язково торкнуться соціального і політичного життя країни, його демографічної та екологічної сфери. Тому саме зараз треба виважено підходити до розробки і регулювання загальнодержавних програм інвестиційного розвитку агропромислового комплексу та його переробних галузей. Вони повинні ґрунтуватися на класичних положеннях економічної теорії, звідки бере свій початок, інвестування, як наука; звідки походять такі економічні категорії, як „інвестиції”, „інвестиційна діяльність”, „інвестиційний процес”, „інвестиційний клімат”, „об’єкти та суб’єкти інвестиційної діяльності”. З’ясування сутності інвестицій, їх впливу на розвиток національної економіки кожної окремої країни, є темою для детального вивчення та дискусій у наукових колах між вченими – економістами протягом вже багатьох десятиріч. Дана проблематика широко освітлена в економічній літературі; як закордонними авторами - Г. Александером, Дж. Бэйлі, О.О.Масленніковою, Б.А. Райзбергом, Є.В. Тарасовою, Р.А. Фатхудіновим, У.Шарпом, так і вітчизняними дослідниками, серед яких виділяються наукові підходи В.Г. Андрійчука, І.А. Бланка, П.І. Камишанова, Т.В.Майорової, А.А.Пересади та ін.