Аналіз принципів функціонування та ефективності рекомендацій з реформування економік країн світу Міжнародного Валютного Фонду

Аналіз принципів функціонування та ефективності рекомендацій з реформування економік країн світу Міжнародного Валютного Фонду Ситуація, що склалася на планеті з ряду причин, що вплинули й надалі впливають на її історичний розвиток, є сферою відповідальності певних організацій. Метою створення цих організацій, визначеною більше півсторіччя тому в умовах відновлення світової економічної системи після руйнівної Другої світової війни, стало регулювання міжнародних процесів соціального й економічного розвитку країн. Обмін думками і вироблення загальної політики з найважливіших світових проблем, що регулюють ступінь впливу на міжнародні економічні відносини, порядок прийняття правил і стратегії міжнародного співробітництва є безпрецедентними у світлі всієї попередньої історії. Можливо, саме завдяки досить вдалій в певних межах роботі міжнародних організацій в повоєнний період удавалося уникнути глобальних економічних потрясінь, подібних Великій депресії 30-х рр. ХХ ст. Проте виникли нові загрози дестабілізації глобальної економіки, що лишаються поза контролем. Практично всі найбільш значимі функціональні структури (МВФ, СОТ, ООН) були створені виключно з метою глобального регулювання, проте де-факто вони не є цілком універсальними й такими, що представляють інтереси усього світового співтовариства. Знаходячись під кардинальним впливом "сильних світу цього", і, керуючись концепціями, що не відображають умов і потреб багатьох країн, ці структури в теперішньому їхньому виді не спроможні давати відсіч головним викликам глобалізації. Дієздатність цих організацій, аналіз якої буде наведений у цьому розділі, прямо визначає вектор розвитку сучасного людства. Ефективність або її відсутність у функціонуванні світових економічних інститутів свідчить про наявність диспропорцій глобального розвитку, їх мінімізацію чи ліквідацію. У цьому контексті цілком правомірними будуть спроби пов'язати факти соціальної нерівності та некерованого хаосу транснаціональної й фінансової сфер, описаних у по-передньому розділі, з активністю глобальних регулюючих інститутів. Зосередивши свою увагу на стовпах управління міжнародними економічними відносинами МВФ, СОТ й ООН, ми спробуємо проаналізувати що ж таке криза глобального управління. Чи це тимчасовий короткостроковий епізод, обумовлений різкою зміною траєкторії розвитку світової економіки, чи це — неспроможність цих інститутів впливати на глобальну соціально-економічну сферу в принципі? Отже розпочнемо пошук відповідей на поставлені запитання із найбільшого наднаціонального регулюючого інституту, що визначає розвиток багатьох аспектів світових економічних відносин, яким є Міжнародний валютний фонд (МВФ). Напевно найбільш вражаючим є те, що ця установа, будучи спеціалізованою установою ООН, тобто міжнародної організації держав, первинною метою якої була демократизація світу, у принципах прийняття рішень, дотримується абсолютно недемократичних підходів. На відміну від ООН, де і США і Науру мають по одному голосу, у МВФ, як у звичайному акціонерному товаристві, все вирішують гроші [91]. Оскільки кількість голосів визначається внеском країн до статутного капіталу МВФ, США мають максимальну квоту, а десять найбільших індустріальних країн мають загальну квоту, що відповідає 55% від валового обсягу квот. США в МВФ належить пакет голосів, що блокує рішення, тому що на їх частку припадає найбільше число внесків до статутного фонду. Ця країна при голосуванні має 17% голосів, тому прийняття найбільше значимих рішень залежить від їхньої позиції. Поряд з цим 44 країни Африки мають усього 4% [92]