Інституційно-економічне забезпечення функціонування територіальних і галузевих кластерів

Інституційно-економічне забезпечення функціонування територіальних і галузевих кластерів Успішний розвиток економічних кластерів вимагає удосконалення інституційних засад їх створення та функціонування. В Україні в умовах існування певного протиріччя між західними теорією і практикою кластеризації та українськими реаліями трансформаційної економіки ефективний розвиток кластерних систем потребує науково-теоретичного обґрунтування. Запозичення західних технологій кластеризації вимагає певної адаптації і створення вітчизняного механізму інституційного забезпечення і раціональної підтримки кластерної взаємодії суб'єктів підприємництва. Змістом аналізу інституційних засад формування і розвитку економічних кластерів є аналіз діяльності суспільних інститутів (груп, організацій, об'єднань), горизонтальних та вертикальних зв'язків і залежностей між ними, визначення чинників задоволення економічних інтересів суб’єктів кластерної системи. що є важливим для визначення сутнісних параметрів і організаційно-економічних засад функціонування кластерних систем. Дослідження інституційних засад формування і розвитку кластерних об'єднань дозволяє визначити сутнісні характеристики, фактори впливу на розвиток і організаційні чинники та соціально-економічні наслідки функціонування кластерних об'єднань, що є важливою умовою раціонального розвитку економічних систем. На сучасному етапі вирішенню проблем теорії та практики кластеризації присвячено чимало праць зарубіжних фахівців, які розглядають інституційний механізм в контексті інтенсивного розвитку розвинених ринкових економік. Засновник теорії кластерізації М. Портер зазначає, що саме діяльність різноманітних інститутів є важливою складовою кластерного утворення, необхідною умовою ухвалення і спрямування економічних рішень щодо доцільності існування, механізму формування та забезпечення ефективності функціонування кластерів в межах економічних систем [110, с. 172-173]. Одним з найвпливовіших учасників кластерної системи М.Портер вважає державу, стверджуючи, що «адекватна роль влади полягає у тому, щоб воно виступало в роли каталізатора та шукача нового; воно повинно надихати – або навіть підштовхувати – компанії до підвищення своїх устремлінь та руху до більш високих рівнів конкуренції» [109, с. 196]. Виходячи з того, що інституційні фактори проявляються через управління, регулювання сфер економіки та видів діяльності, територій, і, в цілому, суспільно-економічних відносин, більшість фахівців , що їх раціональний розвиток інституційних засад процесу кластеризації здатний принципово змінити зміст економічної політики в межах економічної системи. В такій ситуації зусилля уряду повинні бути спрямовані не на підтримку окремих підприємств і галузей, а на розвиток взаємовідносин між суб’єктами кластерної системи, між споживачами і виробниками, між самими виробниками і урядовими інститутами тощо [162, сю 14-16]. Метою дослідження інституційних засад кластеризації є визначення критеріїв, факторів і наслідків формування кластерних об'єднань, а також виявлення системи економічних інтересів, які формуються під впливом розвитку відповідних інституційних засад і сприяють удосконаленню ключових параметрів функціонування економічних систем.