Механізм інтенсифікації впливу кластерних об'єднань на посилення національних конкурентних переваг

Механізм інтенсифікації впливу кластерних об'єднань на посилення національних конкурентних переваг Першим етапом формування кластеру є обґрунтування потенціалу кластеризації, що передбачає дослідження і аналітичне співставлення умов індивідуального і інтегрованого підприємництва, зокрема, аналіз коопераційного потенціалу компанії, моніторинг товарного ринку з погляду переваг кластеру, дослідження мотивацій економічних суб’єктів, зацікавлених в інтенсифікації взаємодії. Аналіз ринкового середовища є вихідним кроком до розуміння суті та тенденцій розвитку економічних відносин між суб’єктами підприємництва, що відповідним чином впливає на прийняття ними управлінських рішень щодо оцінки можливості їх участі в інтенсивному кластерному співробітництві. Необхідним інструментом методики дослідження ринкових умов кластеризації виступає співставлення позитивних і негативних наслідків інтенсифікації взаємодії партнерів всередині кластерного об'єднання. Це передбачає декілька обов’язкових етапів аналізу і оцінки перспектив формування і розвитку кластерного обєднання. Першим етапом є накопичення фактичної інформації про територіальний ринок, її оцінка і класифікація, що обумовлює застосування універсальних формалізованих показників ринкової кон’юнктури, об’єднаних єдиною системою вимірювання даних. Другим етапом є здійснення порівняльного аналізу в режимі співставлення існуючих результатів самостійного функціонування економічних суб’єктів на мікро, мезо і макрорівнях з передбачуваними корисними ефектами від кооперування і взаємної підтримки в межах кластеру. І третім етапом є визначення управлінських завдань суб’єкту підприємництва у відповідності до власних внутрішніх можливостей в контексті динаміки факторів міжнародного маркетингового середовища. Системність аналізу дозволяє також визначити рівень підприємницьких ризиків, що виникають в процесі посилення взаємодії суб'єктів. Важливим аспектом створення кластеру є те, що фактичне залучення учасників відбувається на добровільних засадах лише шляхом інформування та переконування їх щодо переваг спільного (інтегрованого) підприємництва. З цією метою в межах проектів кластеризації проводиться всебічна інформаційно-організаційна підтримка, зокрема:  інформування учасників проекту з питань інтенсифікації виробництва, сертифікації продукції і її реалізації тощо;  створення асоціацій виробників з метою координації діяльності учасників кластерів;  надання допомоги виробникам у пошуку потенційних партнерів і інформування споживачів щодо переваг продукції. Обґрунтування потенціалу утворення кластеру передбачає циклічне узгодження економічних інтересів потенційних учасників кластеру, що обумовлене, по-перше, періодичними змінами у факторах підприємницького середовища (ринковому оточені), а, по-друге, у системі економічних намірів і суті інтересів самих господарюючих суб’єктів, які залежать від параметрів їх внутрішнього розвитку. Оцінка намірів потенційних учасників кластерної системи передбачає усвідомлення, обґрунтування та систематизацію даних щодо: - прогнозу розвитку індивідуального бізнесу та за видами діяльності; - виявлення ринкових тенденцій; - визначення організаційних засад і форм взаємодії. Так міжнародний досвід свідчить, що перспективи розвитку виробництва залежать від трьох складових: по-перше, від наявності природних умов на певній території і досвід впровадження відповідних виробничих технологій; по-друге, від розвиненості національної нормативно-правової бази з питань організації підприємницької діяльності; і, по-третє, від активності просування виробленої продукції, рівня поінформованості споживача про переваги продукції і ефективності формування стійкого попиту на дану продукцію за рахунок висвітлення конкурентних переваг створених в межах кластеру. Наприклад, в Полтавській області (Великобагачанский, Хорольский, Лубенский і Кременчуцький райони) в процесі реалізації програми створення екологічного кластеру у сфері сільськогосподарського виробництва важливу роль зіграло саме ефективне інформування керівників аграрних та переробних підприємств про переваги кластерної організації. Було проведено семінари, у яких взяло участь близько 100 виробників. Під час семінарів присутніх докладно проінформували про стан впровадження агроекологічного виробництва в Україні і Євросоюзі, зокрема, у Польщі й Німеччини; роз'яснено організаційно-економічні, фінансові переваги, які отримують учасники проекту. Проведення семінарів підтвердило, що переважна більшість господарств (60 господарств) зацікавлені в участі в даному проекті, а деякі з них вже тривалий час займаються агроекологічним виробництвом без застосування хімічних засобів захисту рослин і мінеральних добрив. Крім того, висловили бажання взяти участь у проекті кілька переробних підприємств: ВАТ ,,Лубенський молочний завод", ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат", ВАТ "Миргородський хлібозавод", ЗАТ ,,Полтавський завод продтоварів "Світанок", ТОВ "Укролія", які з наступного року готові перейти на випуск нової асортиментної лінії в межах товарної політики кластеру. Враховуючи значну зацікавленість у проекті сільгоспвиробників з інших районів області, найближчим часом у м. Полтава буде проведений останній інформаційний семінар для керівників господарств. Створення реєстру учасників кластерного проекту дозволить залучити учасників з інших областей [57, с. 214-216]. Кожний потенційний учасник створюваного кластеру прагне реально оцінити і спрогнозувати розвиток власного бізнесу, співставити його з домінуючими ринковими тенденціями та визначити найприйнятніші організаційні засади і форми взаємодії з партнерами. Якщо економічні інтереси (цілі, місія, методи) співпадають, відбувається розробка і ухвалення інституційних засад співробітництва, що передбачає: (а) узгодження структурної організації кластеру; (б) визначення принципів і етичного кодексу співробітництва; (в) розподіл стратегічних і функціональних завдань між партнерами (особливо у багатопрофільних міжгалузевих, або міжнародних кластерах); (г) побудова системи повноважень та відповідальності; (д) затвердження механізму контролю. Наступним етапом організації кластерної системи є ухвалення інституційних засад співробітництва, насамперед, аналіз значення, інтенсивності впливів, позитивних і негативних наслідків діяльності суспільних інститутів (груп, організацій, об'єднань), задіяних, або залучених, до процесів утворення кластеру, формування і структуризація системи взаємодії економічних суб’єктів, необхідних для забезпечення ефективної кластеризації. Іншим аспектом інституційного механізму кластерізації є визначення горизонтальних та вертикальних зв'язків і залежностей між ними, визначення чинників задоволення економічних інтересів суб’єктів кластерної системи. що є важливим для визначення сутнісних параметрів і організаційно-економічних засад функціонування кластерних систем. Організаційно формування інституційних засад кластерного співробітництва зацікавлених суб’єктів передбачає узгодження структури і підпорядкованості елементів системи управління кластером на основі розробки взаємоприйнятних принципів співробітництва і механізму реалізації економічних інтересів учасників кластеру на мікро, мезо і макрорівнях, а також урахування їх національних інтересів у разі інтернаціоналізації кластерної системи. Розподіл функцій між учасниками кластерного об'єднання зумовлює необхідність затвердження рівнів відповідальності та етапності контролінгу виконання взятих на себе зобов’язань. Договірний характер взаємовідносин вимагає чіткої субординації та обов’язковості виконуваних завдань. Це створює базис для формування конкурентних переваг спільного підприємництва економічних суб’єктів.