Основні завдання національного ринку корпоративних облігацій в умовах інтеграції фінансових ринків

Основні завдання національного ринку корпоративних облігацій в умовах інтеграції фінансових ринків У другій половині XX ст. фінансова інтеграція стала однією з важливих тенденцій розвитку світової фінансової системи. Глобалізація та конкуренція створили ситуацію, за якої можливості країн досягти економічного та соціального розвитку ізольовано, на індивідуальній основі, різко скорочувалися, а тому регіональна, а як наслідок, і світова інтеграція ринків цінних паперів, стала невід'ємною рисою останнього десятиліття минулого віку. В останні два десятиліття ХХ ст. значно розширилися фінансові ринки в розвинутих країнах і країнах, що розвиваються, а також виникли, а точніше, відтворилися в країнах з перехідною економікою. Найбільш динамічним сегментом фінансового ринку став ринок цінних паперів. За останні 15 років оборот торгівлі акціями на світових біржах збільшився майже у 80 разів, а показник ліквідності ринку акцій (співвідношення річного обороту та сумарної капіталізації), який на початку 90-х років становив менше ніж 1 %, у 2005 році збільшився до 113 %. Розвитку сучасного світового ринку цінних паперів, окрім загальноекономічних тенденцій, які впливають на фондовий ринок, притаманні й специфічні. По-перше, тенденції концентрації та централізації капіталів мають два аспекти стосовно ринку цінних паперів. З одного боку, на ринок приходять нові учасники, для яких ця діяльність стає основною, а з іншого боку, – відбувається процес виокремлення великих професіоналів – лідерів ринку на основі як збільшення їхнього власного капіталу (концентрація капіталу), так і шляхом злиття в більші структури ринку цінних паперів. У результаті цього процесу на фондовому ринку з'являються такі торгові системи, як NASDAQ, SEAQS та інші великі організатори ринку, а також кілька найбільш відомих майданчиків для торгівлі цінними паперами (New York Stock Exchange, Tokyo Stock Exchange, London International Stock Exchange, Frankfurt Stock Exchange), які обслуговують більшу частину всіх операцій на міжнародному ринку цінних паперів. Інтернаціоналізація фінансового ринку означає, що національний капітал переходить межі країни, формує світовий фінансовий ринок, щодо якого національний фінансовий ринок стає другорядним. Інвестор з будь-якої країни отримує можливість вкладати кошти в інструменти фінансового ринку, що обертаються в інших країнах. У сучасних умовах фінансовий ринок стає глобальним, а національні ринки – це тільки складники світового фінансового ринку. Україна ще й досі перебуває далеко від головних потоків капіталів. Спроби ринкових перетворень окремих боків господарської діяльності, на жаль, не приводять до бажаного результату. Відсутність ефективно функціонуючої інфраструктури, яка здатна акумулювати капітал для інвестицій у виробничу та соціальну інфраструктуру та сприяти раціональному розміщенню фінансових ресурсів, не дає можливості ефективно управляти господарською діяльністю і конкурентно оцінювати вартість виробничих ресурсів. Іншими словами, в умовах обмеженості пропозиції інвестиційних ресурсів на внутрішньому ринку, уже зараз для провідних українських компаній актуальним стає вихід на міжнародні ринки капіталу, що, у свою чергу, стає можливим завдяки інтеграції українського фінансового ринку в структуру світового ринку капіталів. Аналізу процесів інтеграції цінних паперів і створенню глобального фінансового ринку присвячено багато робіт авторів, які досліджували проблематику створення ефективної системи функціонування світового ринку капіталів. Також достатньо детально розглянуто питання, які роблять актуальною проблему інтеграції українського фондового ринку в структуру світового ринку капіталів. Водночас на особливу увагу заслуговують питання організаційних механізмів інтеграції українського фінансового ринку, а також проблеми підвищення інтересу іноземних інвесторів до цінних паперів українських копаній, зокрема і корпоративних облігацій. Світове економічне середовище та структура фінансових ринків стрімко змінювалися протягом останніх десятиліть. Ці зміни супроводжували наступні процеси: значне зростання міжнародної торгівлі та стрімкий приплив міжнародного капіталу, швидкі темпи впровадження науково-технічного прогресу, перехід до ринкової економіки у Східній Європі тощо.