Еволюція тенденцій розвитку світової ринкової економіки та характер її впливу на системи управління

Еволюція тенденцій розвитку світової ринкової економіки та характер її впливу на системи управління При описі історії соціально-економічного прогресу можна розглядати суспільний розвиток як послідовну зміну трьох фаз: доіндустріальної (аграрної); індустріальної (промислової) і постіндустріальної (сервісної). В основі даної періодизації лежить матеріалістичний підхід дослідження суспільних явищ, що розділяли не тільки марксисти, але й теоретики постіндустріального суспільства (Іноземців, Белл, Тоффлер, Друкер, Гелбрейт, Фукуяма, Туроу та ін.). [41; 52; 63; 193] При цьому для пояснення соціально-економічної динаміки з особливою старанністю аналізувалися різні аспекти відтворення, насамперед технологічні аспекти процесів виробництва, розподілу, обміну й споживання. У самому загальному вигляді порівняльний аналіз різних суспільних форм може бути представлений у вигляді табл. 1.1. Однак, з огляду на точки зору різних учених, що досліджували цю проблему, ми вважаємо за можливе узагальнити основні ознаки, що дозволяють провести компаративний аналіз доіндустріального, індустріального та постіндустріального суспільств (табл. 1.2). Сучасний етап розвитку постіндустріального суспільства, інформаційних технологій, зростаючий рівень інтенсивних міжнародних зв'язків свідчать про інтернаціоналізацію й глобальну інтеграцію економік промислово розвинених країн. Формування п'ятого технологічного укладу на основі розвитку комп'ютерних технологій, телекомунікацій, інформаційних послуг визначило становлення глобальної економічної системи, рух до загальнопланетарного метапростору, формування єдиного світового співтовариства. Глобалізація означає формування макрорегіональних просторів на тлі прискорення економічної, технологічної, соціокультурної та політичної інтеграції. Це процес поступового оформлення системної взаємозалежності, взаємозв'язку й взаємозумовленості, у межах становлення загальноцивілізаційної цілісності, суб'єкти якої у пошуку відповідей на виклики й погрози сучасної світової цивілізації повинні усвідомлено взаємодіяти з метою виживання й розвитку людського співтовариства. У сучасних умовах це означає становлення системи глобального управління ресурсами планети й всією економічною діяльністю на ній. Інтегральні процеси у світовій економіці досягли такого рівня й тісноти зв'язку між національними економіками, що правомірно говорити про глобальну економіку як про пріоритетний феномен, що має власні закономірності, тенденції, механізми функціонування й розвитку. Сьогодні навряд чи можна знайти хоч одне національне господарство, яке не було б так чи інакше включене в систему світового господарства. У цих умовах, на думку багатьох експертів, світове господарство можна визнати системою, що самовідтворюється, і об'єктивно обумовлені пропорції економічного відтворення визначаються не на національному, а на міжнародному рівні, що обумовлює новий етап в інтернаціоналізації продуктивних сил суспільства. Усі національні господарства стали нерозривною складовою частиною надсистеми - світової економіки, і основні вартісні категорії (вартість, ціна, витрати, прибуток, відсоток, рента) формуються в цій системі і модифікуються, переходячи національні кордони. Новітні технології можуть ефективно та найбільш рентабельно функціонувати, як правило, так само, тільки у світовому масштабі, тоді як традиційні технології цілком задовольняються локальними рамками. Це означає, що відбулося переміщення центра ваги у формуванні системи вартісних відносин на новий, «верхній» поверх, у сферу світогосподарських зв'язків: кожен виробник товарів або послуг вступає в незримі контакти зі своїми конкурентами в глобальній економіці - відносини, що опосередковані умовами функціонування національних господарств. Світове співтовариство від конкуренції рівноправних національних держав переходить у новий стан - до конкуренції інтернаціональних економічних, технологічних, інформаційних мереж. Єдність глобальної економіки забезпечується світовим характером: - кінцевого споживання й попиту населення, інтернаціоналізацією споживчого ринку, що забезпечується транснаціональними корпораціями; - процесу відтворення, його структури й циклічної динаміки, коливань кон'юнктури, що проявляється, зокрема, у більшій синхронізації економічних циклів і криз, які тепер не мають штучних меж; - технологічної динаміки, регулярної зміни в глобальному масштабі поколінь техніки й технологій, технологічних укладів, що дозволяє говорити про формування глобального технологічного простору як матеріальної основи економіки (глобалізації техносфери); - вартісного механізму, визначною роллю інтернаціональної вартості товарів і послуг і реалізуючих її вартісних категорій, а також глобальною грошовою і фінансово-кредитною системою; - еколого-демографічних проблем, а також експлуатацією найважливіших видів природних ресурсів, що необхідні для функціонування національних економік. [86] Комплекс соціокультурних та економічних тенденцій (економічна і політична лібералізація, зростання населення, урбанізація тощо), що виявляють себе ще в індустріальному суспільстві і особливо прискорилися в постіндустріальному суспільстві, породили таке явище, як глобалізація, що зробило системоутворюючий, трансформуючий вплив на основні елементи відтворення. Уперше глобалізацію як феномен розглянув Т. Левитт, зв'язавши її з тенденціями конвергенції національних смаків, переваг й у цілому стилю життя. Відповідно до теорії конвергенції, однієї з концепцій західного суспільствознавства (Дж.Гелбрейт, У. Ростоу, Я. Тинберген та ін.), [98], системоутворюючою особливістю сучасного суспільного розвитку є тенденція зближення різних соціально-політичних систем, що згладжує економічні, політичні, культурні тощо. відмінності, та сприяє синтезу й утворенню так званого змішаного суспільства. Однак у неявному виді ще в 70-х роках про глобалізацію як явища, що формується у зв'язку із трансформацією індустріального суспільства в постіндустріальне, говорили Р. Айрис, Д. Белл, У. Дайзард, А. Турен та ін. вчені-економісти, соціологи, футурологи й філософи.