Тенденції й механізми розвитку логістичної інфраструктури системи міжнародної торгівлі

Тенденції й механізми розвитку логістичної інфраструктури системи міжнародної торгівлі Глобалізація системних світогосподарських процесів, пріоритетна роль у них транснаціональних корпорацій та їхніх логістичних систем приводять до росту обсягів і ускладнення структури міжнародної торгівлі. Посилення конкурентної боротьби потребує від ТНК постійного пошуку резервів зниження витрат, пов'язаних із просуванням продукції на світових ринках. Особливу роль у цьому процесі відіграє інфраструктурне забезпечення системи міжнародної торгівлі. Під світовою логістичною інфраструктурою ми будемо мати на увазі сукупність господарюючих суб'єктів і напрямків людської діяльності з обслуговування руху ланцюгів постачань продукції з погляду задоволення потреб замовників у потрібних обсягах, у потрібнім місці, у потрібний час і з мінімальними витратами. До найважливіших елементів світової логістичної інфраструктури варто віднести: - транспортні комунікації (залізничні, автомобільні, морські, річкові, повітряні, трубопровідні, у взаємодії яких формуються міжнародні транспортні коридори (МТК) і забезпечується здійснення змішаних (інтермодальних) перевезень; - транспортно-логістичні центри, що забезпечують увесь комплекс торгово-посередницьких послуг, включаючи митний супровід вантажів; - складські термінали, що здійснюють накопичення необхідних партій запасів, а також коректування маршрутизації потоків постачання; - операторів зв'язку, телекомунікацій, системи електронної торгівлі. Варто визначити та синтезувати механізми впливу найважливіших елементів логістичної інфраструктури на стратегічні напрямки розвитку сучасних світогосподарських процесів. Обґрунтовані в розділі 1, у підрозділах 2.2 та 2.3 системні дефініції дозволяють ще раз підкреслити, що основною ознакою сучасного етапу розвитку світової економіки є посилення інтеграційних процесів, які об'єктивно приводять до поглиблення міжнародного подолу праці та стрімкого розвитку міжнародної економічної кооперації. Результатами таких процесів є розширення виробничих і невиробничих зв'язків між суб'єктами господарювання різних країн світу незалежно від їхнього географічного положення, формування світового і регіонального ринків праці, товарів, капіталів і послуг, зростання транснаціональних товарних потоків і міжнародного транзиту вантажів. З іншого боку, одна з основних рис сучасного етапу глобалізації економіки - інтеграційні процеси світової логістичної інфраструктури. Міжнародний характер зв'язків між країнами робить їх взаємно зацікавленими у створенні в кожній з них ефективної та уніфікованої логістичної інфраструктури з достатньою пропускною спроможністю, що забезпечує належний рівень організації та роботи каналів постачань продукції. Експерти відзначають, що темпи розвитку світової торгівлі перевищують можливості пропускної здатності логістичної інфраструктури окремих регіонів. Це має місце практично повсюдно на земній кулі, у тому числі і у деяких регіонах розвинених країн. Ця проблема характерна і для України, і для інших країн СНД. От чому протягом останніх 30-35 років концептуально визрівав грандіозний проект створення єдиної планетарної транспортної системи на основі інтеграції континентальних транспортних комунікацій, що мають стратегічне значення для забезпечення вантажних і пасажирських перевезень між Європою і Азією, Азією і Америкою, Європою й Африкою. У центрі основної уваги виявився напрямок "Європа -Азія".