Організаційно-економічні механізм ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів

Організаційно-економічні механізм ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів Постійне зростання світових цін на вуглеводневі палива (нафтопродукти та природний газ) з одного боку та посилення конкурентної боротьби товаровиробників на світовому ринку внаслідок глобалізації економіки, підняли проблему ефективного використання енергетичних ресурсів, що неможливо без державного регулювання. Дана проблема має велике значення для агробізнесу з огляду на його енергоємність. Для підвищення конкурентоспроможності аграрного сектора економіки України необхідно підпорядкувати енергетичну політику держави ідеї зменшення енергоємності продукції та забезпечення енергетичної безпеки за рахунок більш широкого використання альтернативних, у тому числі і поновлювальних джерел енергії. Це дасть змогу зменшити негативний вплив несприятливих зовнішніх чинників. Значна залежність нашої країни від імпорту енергетичних ресурсів, у першу чергу нафти та природного газу, висунули на передній план ефективне використання енергоресурсів у забезпеченні конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників. Економіка України має високу енергоємність, яка значно вища за показники економічно розвинених країн світу. На початку XXI сторіччя в нашій країні на створення одного долара валового внутрішнього продукту витрачається майже 0,53 кг умовного палива, тоді як середній показник у світі знаходиться на рівні лише 0,21 [400]. Ця неприйнятно висока енергоємність вітчизняної економіки є одним з основних чинників, що зумовлює слабку конкурентну позицію вітчизняної економіки в цілому та в АПК зокрема порівняно з іншими країнами. Зниження енергоємності продукції сільського господарства, у першу чергу рослинництва, та створення бази альтернативних паливно-енергетичних ресурсів повинно стати основою економічної політики країни. Цей шлях має забезпечити енергетичну незалежність та покращити конкурентоздатність підприємств АПК. Такої позиції щодо ефективності використання енергетичних ресурсів дотримуються і науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України [154]. Значення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та створення бази альтернативних енергоресурсів у підвищення енергетичної незалежності, зміцнення конкурентоспроможності підприємств усіх галузей економіки, у тому числі й АПК, визначення його потенціалу з урахуванням поновлювальних джерел енергії, а також заходи, що спрямовані на зниження обсягу використання енергоресурсів вивчаються багатьма фахівцями та науковцями [93, 298, 377]. У сфері ефективного використання енергетичних ресурсів в економіці країни та її аграрного сектора існує ряд системних проблем, до яких можна віднести наступні. Відсутність державної політики, спрямованої на впровадження енергозаощаджуючих заходів. Законодавча та виконавча гілки влади вже зробили певні кроки, однак внаслідок недостатнього фінансування вони втілюються у життя дуже повільно. Обмежені можливості впливу на політику ефективного використання енергоресурсів за допомогою фінансових та економічних важелів. Відсутнє фінансово-економічне стимулювання впровадження енергозберігаючих проектів підприємствами АПК за рахунок власних фінансових ресурсів. Слід відмітити і відсутність широкого застосування дієвого контролю за споживанням усіх видів ресурсів. Ми погоджуємося з думкою С.Єрмілова, що зважаючи на специфіку зазначених системних проблем щодо ефективного використання пально-енергетичних ресурсів у агробізнесі Україні, доцільно виділити такі основні аспекти політики енергозбереження: макроекономічний, структурний, інституціональний, організаційний, інвестиційний [111]. Розглянемо їх детальніші для виявлення специфічних особливостей найбільш гострих проблем зниження енергоємності продукції в агробізнесі України.