Методичні підходи до оцінки можливостей впровадження трансфертного ціноутворення в умовах конкуренції

Методичні підходи до оцінки можливостей впровадження трансфертного ціноутворення в умовах конкуренції Політика банку в умовах ринку потребує використання теоретичних підходів до проведення аналізу впливу зовнішніх та інституційних чинників (рівня конкуренції та децентралізації управління) на процеси трансфертного ціноутворення в банківських установах. Конкуренція належить до неконтрольованих факторів, що впливають на діяльність банківської установи. Саме тому вивчення конкурентного середовища як одного з найважливіших чинників трансфертного ціноутворення набуває великого значення. Теоретико-методичним основам розвитку конкуренції на банківському ринку присвячено праці зарубіжних та вітчизняних науковців: К. Спренкля, П. Геффрона, М.Соумінена, А. Баталова, Г. Самойлова, С. Козьменко, Ф. Шпига, І. Волошка та інших. Проблеми ціноутворення в банківській справі також достатньо висвітлені у працях вітчизняних та зарубіжних науковців К. Косована, Д. Гладких, Ю. Заруби та інших. Однак розвитку процесів концентрації та конкуренції у банківській сфері, їх кількісному аналізу і впливу на процеси ціноутворення присвячено недостатньо уваги. Це зумовило необхідність дослідження впливу банківської концентрації та конкуренції на механізм трансфертного ціноутворення в банках. У результаті критичного аналізу різних підходів науковців до оцінки концентрації та конкуренції на банківському ринку дисертантом запропонована класифікація цих підходів: підходи, засновані на вимірюванні концентрації ринку, та підходи, засновані на моделюванні оцінки інтенсивності конкуренції (побудова структурних і неструктурних моделей) (додаток Д). Аналіз літературних джерел дозволяє дійти висновку, що економічні поняття „концентрація ринку” та „конкуренція” (інтенсивність конкурентної боротьби) взаємозалежні та взаємопов’язані, однак не є тотожними. Як правило, висококонцентровані ринки характеризуються низькою інтенсивністю конкурентної боротьби. Проте потрібно зауважити, що оцінка концентрації не дозволяє зробити обґрунтованих висновків щодо конкурентної боротьби на банківському ринку. Зазначимо, що навіть висококонцентровані ринки банківських продуктів і послуг не виключають конкурентного змагання між найбільшими банками [ , с. 3]. Тому, на нашу думку, оцінка інтенсивності конкуренції як чинник трансфертного ціноутворення повинна включати як аналіз концентрації, так і аналіз конкурентного змагання. Такий аналіз дасть можливість визначити тип ринку (монополія, олігополія, монополістична чи досконала конкуренція) з метою оцінки адекватності ринкових цін як індикаторів ефективності роботи центрів відповідальності банку. Характеристика показників концентрації дозволить зробити висновки щодо зосередження ринкової влади на окремих сегментах банківського ринку, а використання моделювання витрат банків та їх ринкових часток дозволить встановити, наскільки банки зловживають ринковими перевагами при реалізації своєї цінової політики.