Концептуальні аспекти трансформації та розвиток системного управління якістю, товарів та послуг в Україні

Концептуальні аспекти трансформації та розвиток системного управління якістю, товарів та послуг в Україні Управління процесом підвищення якості товарів та послуг є невід’ємною частиною соціально-економічної політики кожної держави, яка бачить себе рівноправним партнером у міжнародному співтоваристві. Саме тому серед стратегічних пріоритетів сталого просторового розвитку України проблема підвищення якості функціонування всіх сфер національного господарського комплексу є однією з визначних. Проблеми поліпшення якості повинні розглядатись як неодмінна умова подолання труднощів перехідного періоду до ринкової економіки. Дієвим засобом подолання наявної економічної кризи та забезпечення національного відродження нашої країни виступає вдосконалення структурно-функціональної системи управління процесами підвищення якості. На нашу думку, це обумовлено об’єктивними причинами: відсутністю єдиної стратегії взаємодії і взаємного впливу органів державної та регіональної влади, корпорацій, громадських організацій, підприємців на процеси підвищення рівня якості; недосконалістю інформаційної інфраструктури, яка б забезпечувала повну, достовірну і оперативну інформацію про захист прав та інтересів споживача. Практичне їх вирішення сприятиме визначенню внутрішньої і зовнішньої незалежності держави. Л. Віткін, А. Сухенко, В. Польшаков, М. Миленко стверджують, що „підвищення якості – завдання довгострокове і безперервне. Економічні перетворення, необхідність інтеграції національного господарського комплексу у світову систему, торгівельні інтереси, вимоги екології та безпеки потребують принципово нового ставлення до якості” [9]. Основоположним документом, що визначає пріоритетні напрямки і стратегію вирішення проблем якості в нашій країні, є Концепція державної політики у сфері управління якістю продукції (товарів, робіт, послуг), яка була затверджена Указом Президента України „Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної продукції”. Основна мета концепції – вирішення проблеми розробки ефективної системи та визначення механізмів забезпечення високої якості життєдіяльності населення; досягнення високого рівня конкурентоспроможності товарів, продукції, послуг; нарощування експортного потенціалу; формування передумов для залучення стратегічних інвестицій у перспективні види економічної діяльності [112, 210]. Слід зазначити, що категорія якості є складним і суперечливим явищем. Якість означає сукупність властивостей продукту, що обумовлюють його придатність задовольняти певні потреби споживача. Міжнародні стандарти визначають якість як сукупність характеристик об'єкта, що стосуються його здатності задовольняти сучасні та майбутні потреби суспільства [117]. ДСТУ ISO 9000 – 2001. „Система управління якістю. Основні положення та словник” містить таке визначення: „Якість – ступінь, до якого сукупність власних характеристик задовольняє вимоги”. І далі: „ Характеристика – це відмінна властивість (товару), яка може бути власною або присвоєною, якісною або кількісною”, „Вимогою називають сформульовану потребу або очікування (стосовно товару), загальнозрозумілі або обов’язкові” [43]. З цих визначень можна зробити висновок, що за вихідну характеристику, скажімо, якості товару (продукції, послуг) необхідно прийняти його властивість. В свою чергу під властивістю продукції слід розуміти об'єктивну особливість виробів, яка проявляється при їх створенні, експлуатації чи споживанні [29, 79]. Кожний конкретний вид виробу має безліч різноманітних властивостей. Їх сукупність дозволяє відрізнити його від іншої продукції. Всі властивості продукції можна розділити на прості й складні. До числа простих властивостей можна віднести вантажопідйомність і швидкість автомобіля, потужність двигуна, зусилля пресу тощо. Прикладом складної властивості є надійність виробу.